Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Методи клітинної біології

Методи клітинної біології

Назва:
Методи клітинної біології
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,01 KB
Завантажень:
162
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Методи клітинної біології
1. Мікроскопія.
2. Радіоізотопний та неізотопні методи мічення.
3. Визначення фізіологічного стану клітини.
4. Клітинна інженерія.
1
Мікроскопія – сукупність методів спостереження мікрооб’єктів за допомо-гою різних мікроскопів.
Зараз дуже широко використовуються такі види мікроскопів як фазово-кон-трастний, флуоресцентний, а зокрема конфокальний сканувальний мікроскоп, електронний трансмісійний та сканувальний мікроскопи, а останнім часом атомний силовий мікроскоп.
Все, що зараз відомо про клітину та її органели, було встановлено за допо-могою електронної та світлової мікроскопії (включаючи темнопольну, фазово-контрастну та флуоресцентну). Так, зокрема, була встановлена наявність плаз-малеми, тонка будова хлоропластів та мітохондрій, центріолей, апарату Голь-джі тощо. Фактично розвиток клітинної біології, як і багатьох інших біологіч-них дисциплін визначається появою нових методів дослідження. Так, з появою світлового мікроскопу були відкриті самі клітини, трансмісійний електронний мікроскоп дозволив встановити мікроструктуру органел. Зараз локалізація ком-понентів клітини (зокрема білків, іонів неорганічних сполук) визначається за допомогою флуоресцентного мікроскопу, з’єднаного з комп’ютером і цифро-вою камерою. З’єднання з комп’ютером дозволяє працювати з окремими еле-ментами зображення за допомогою спеціальних програм. Як флуоресцентну мітку використовують різні барвники – флуоресцеїн, родамін, DAPI тощо. Ши-роко використовується так званий зелений флуоресцентний білок (GFP), який виділяють з медузи Aequorea victoria. Як правило, в клітину вводять генний конструкт (плазміду), в якій ген, відповідальний за кодування досліджуваного білка, злитий із геном, який кодує GFP. Конструкт інтегрується в хромосому. Досліджуваний білок коекспресується із GFP, являючи собою хімерний міче-ний білок. Флуоресценція, зумовлена GFP, дозволяє слідкувати за переміщен-ням та локалізацією досліджуваного білка. Найбільш розповсюдженими бар-вниками є дихлорофлуоресцеїн диацетат (DCFDA), який взаємодіє з перокси-дом водню; ізотіоціанат флуоресцеїну, родамін, сафранін О, Хьохст (Hoechst) та DAPI (4, 6-діамідіно-2-феніліндол), акридиновий оранжевий, броміди та йодиди етидію та пропідію. Для візуалізації F-актинового цитоскелету використовуєть-ся фалоїдин, зв’язаний з флуоресцентною міткою. За допомогою міто- та ER-трекерів вточнено форму ендоплазматичного ретикулуму та мітохондрій. Зо-крема встановлено, що мітохондрії не є поодинокими двомембранними вези-кулами, розкиданими по клітині, а утворюють мережу, яка, подібно до ендо-плазматичної сітки, складається з довгих каналів та “цистерн”, що перебувають у постійному русі. Мітохондріальні канальці можуть розриватися і зливатися між собою в точках дотику, причому цей процес не спонтанний, проте контро-люється спеціальними білками – мітофузинами.
Одним з досягнень сучасної світлової мікроскопії є оптика Номарського, або диференційно-інтерференційний контраст. Останній досягається за допомо-гою використання растрів. Оптику Номарського часто використовують для мі-кроманіпуляцій з клітинами.
Електронний мікроскоп – прилад, в якому для отримання збільшеного зо-браження використовується струмінь електронів. Електронних мікроскопів іс-нує два основних типи: трансмісійний та сканувальний. Трансмісійний мікро-скоп пропускає пучок електронів через препарат (ультратонкий зріз), форму-ючи зображення на екрані за ним. В сканувальному мікроскопі пучок електро-нів проходить над препаратом точка за точкою, зумовлюючи емісію вторинного пучка, що утворює зображення на флуоресцентному екрані катодної промене-вої трубки; відмінності глибини поверхні можуть утворювати тривимірне зо-браження.
Всередині 80-х рр. 20-го століття був розвинений метод атомної силової мі-кроскопії. Апогей припадає на кінець 90-х рр., коли Бану Йєна та співробіт-никами була встановлена наявність та структура поросом у плазмалемі, за до-помогою яких здійснюється секреція гранул зимогену в клітинах підшлункової залози.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Методи клітинної біології

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок