Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Особливості біологічного землеробства за екстремальних погодних умов 

Особливості біологічного землеробства за екстремальних погодних умов 

Назва:
Особливості біологічного землеробства за екстремальних погодних умов 
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,36 KB
Завантажень:
126
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Особливості біологічного землеробства за екстремальних погодних умов 


Одним із пріоритетних напрямів виходу України з економічної кризи є зростання ефективності сільськогосподарського виробництва і реалізація продукції на світовому ринку. Нині виробництво конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції можливе лише на основі всезростаючої культури землеробства. Підвищення родючості грунтів є необхідною умовою для запровадження передових агротехнологій при раціональному використанні місцевих грунтово-кліматичних ресурсів, засобів інтенсифікації та системи сівозмін [1].
Сучасні економічні умови спонукають до пошуку технологій, побудованих на самозабезпеченні і самовідновленні енергетичних ресурсів для економічно відновлюваного функціонування агросистем.
Зниження врожаю низки культур за беззмінного вирощування (що часто простежується в останнє десятиріччя!) є наслідком однобічного використання поживних речовин грунту, нагромадження в ньому шкідників і збудників хвороб, а також різних токсичних речовин – продуктів життєдіяльності рослин і ґрунтових мікроорганізмів. У сучасному землеробстві з поглибленням процесів спеціалізації та концентрації виробництва роль сівозмін зростає. Ні добрива та зрошення, ні пестициди, що застосовуються при вирощуванні сільськогосподарських культур, не дають можливості повністю уникнути бур'янів, шкідників та хвороб. Крім того, на дуже удобрених, зрошуваних ділянках створюються сприятливіші умови для розвитку бур'янів і хвороб [4].
Висока аграрна освоєність та розораність земельного фонду, екстенсивне господарювання і деградація сільськогосподарських угідь призводить до надзвичайно низького рівня їх продуктивності. Виробництво валової продукції сільського господарства в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь в Україні в останні роки становило в середньому 270 євро, тоді як у країнах-членах ЄС – понад 2 тис. євро. Тобто землемісткість вітчизняного сільського господарства в середньому у 8 разів вища, ніж у країнах Євросоюзу.
Недостатня кількість інформації та наукового обгрунтованого тлумачення причин негативних наслідків порушення правил чергування культур, значне збільшення кількості бур'янів, шкідників та хвороб, що призводить не лише до зниження врожаю, а й до погіршення його якості.
Вчені науково-дослідних установ Української академії аграрних наук переконливо довели, що науково обґрунтована сівозміна є основою землеробства, запорукою його стабільності, оскільки істотно впливає на водний, поживний, біологічний режими грунту, на швидкість детоксикації шкідливих речовин, які надходять у грунт при його сільськогосподарському використанні. Розроблено і рекомендовано системи сівозмін для господарств різної спеціалізації, що ґрунтуються на зональному принципі розвитку землеробства [4, 5].
Наші багаторічні дослідження показали, що перехід до екологічно збалансованих систем землеробства повинен супроводжуватись запровадженням біологізованих сівозмін, побудованих за принципом плодозміни. За таких умов ефективно використовуються грунтово-кліматичні ресурси, запаси продуктивної вологи, поліпшується родючість ґрунту і зростає продуктивність ріллі, усувається ґрунтовтома, запобігаються ерозійні процеси [1].
Статистика останнього десятиріччя свідчить про незаперечну залежність продуктивності землеробства від примх природи. Саме на цей період тут припадає близько 80% вегетаційних періодів з екстремальними погодними умовами.
Глобальні кліматичні зміни за останнє 100-річчя охопили всю планету, адже середня температура за цей час на Землі підвищилась на 0,5-0,7 °С, в Україні – на 0,5°С.
Орієнтовні підрахунки показують, що загальний вихід соломи в Україні може становити 50-60 млн. т, що прирівнюється до 200-240 млн. т підстилкового гною. У сучасних умовах може бути не задіяно для тваринництва й інших потреб до 30-40 млн. т соломи. Беручи до уваги, що в кожній її тонні міститься 35-40 кг вуглецю, 5 кг азоту, 2,5 кг фосфору та 8 кг калію, з внесеною соломою в кількості 30 млн.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Особливості біологічного землеробства за екстремальних погодних умов 

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок