Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Кормова площа – основа кормовиробництва

Кормова площа – основа кормовиробництва

Назва:
Кормова площа – основа кормовиробництва
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
46,30 KB
Завантажень:
388
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27 
Кормова площа – основа кормовиробництва
План
Поняття про кормову площу.
Організаційно-господарські й економічні основи кормової площі.
Біологічні основи кормової площі.
Агротехнічні основи кормової площі.
Агрохімічні основи кормової площі.
Меліоративні основи кормової площі.
Екологічні основи кормової площі.
Конвеєрне виробництво кормів.
Поняття про кормову площу.
Правильно організована з урахуванням конкретних ґрунтово-кліматичних умов і спеціалізації господарства кормова площа є гарантією високопродуктивного тваринництва.
Основна продукція кормовиробництва – вегетативна маса кормових рослин, яку згодовують тваринам у свіжому (зеленому) вигляді і використовують для заготівлі кормів. У широкому розумінні кормова база – це насамперед зелена кормова площа. Один з основоположників кормовиробництва В.Р.Вільямс зазначав, що продуктивне тваринництво може бути організоване тільки за наявності у господарстві зеленої кормової бази. Теоретично це положення визнають всі, а на практиці високоефективна кормова площа організована далеко не в усіх господарствах.
Складові кормової площі. Кормова площа включає посіви кормових культур у кормових, польових, ґрунтозахисних і лучно-пасовищних сівозмінах, природні кормові угіддя, культурні пасовища і сіножаті. У польових сівозмінах корми мають із зайнятих парів, вирощують силосні, післяжнивні культури, фуражне зерно. У кормових частково зрошуваних сівозмінах вирощують культури зеленого конвеєра — люцерну, однорічні трави, післяукісні і підсівні посіви, коренеплоди, частину зрошуваної люцерни використовують для сіна і сінажу.
У господарствах з розвинутим виробництвом зерна, технічних культур, тваринництва під кормову площу на польових землях відводять 28—30 % ріллі, у тваринницьких — 33—40 %. Це в основному відповідає потребам тваринництва. У кормову площу не включають поля, з яких мають побічну продукцію на корм тваринам — солому, бадилля та ін., хоч вони і є значними додатковими джерелами кормів. З урахуванням посівів зернофуражних культур, як, наприклад, у США і країнах Західної Європи, кормова площа може становити у структурі посівних площ 60—70 %.
Значення кормовиробництва у господарствах нерідко ігнорують. Під кормові культури відводять 18—22 % ріллі, внаслідок чого спостерігається зниження продуктивності тварин, а отже, зменшення кількості гною у господарствах, що безпосередньо впливає на врожайність зернових і технічних культур.
Кормову площу поділяють на лучну і польову. Якщо перша більш конкретна, то друга не завжди являє собою чітко окреслену земельну площу. Часто посіви кормових культур на польових землях розміщують у господарствах на непридатних землях, на ділянках поза сівозмінами.
Продуктивність кормової площі. Продуктивність польової кормової площі в Україні поки що невисока — 40—42 ц/га. Розрахунки показують, що для того, щоб виробництво кормів було рентабельним, необхідно одержувати не менш як 50— 55 корм. од. з гектара. Це цілком реальне завдання вже тепер якщо врахувати, що багато господарств України мають по 60—70, 90—100 і навіть 100—120 корм. од. з гектара. Якщо до такої продуктивності кормової площі додати ефективне використання землі при вирощуванні зернофуражних культур і ра-ціональне використання побічної продукції, то на 100 га ріллі можна утримувати 35—40 дійних корів, а в цілому — 80—100 і більше умовних голів тварин. Це підтверджує досвід госпо-дарств з високою і дуже високою щільністю тварин, що за-безпечує одержання 400—600 ц м'яса або 1800—2500 ц молока на 100 га сільськогосподарських угідь. Якщо врахувати, що ці господарства ще продають зерно і продукцію технічних культур, то можна напевно говорити про величезні резерви виробництва продуктів тваринництва в Україні. Крім того, висока щільність поголів'я високопродуктивної худоби, як свідчить досвід багатьох господарств України, Білорусі, Росії, Прибалтики, дає змогу збільшити норми внесення органічних добрив до 18— 20 т/га, тобто підвищити родючість ґрунту і на цій основі — виробництво зерна, технічних культур і кормів, забезпечити повноцінну годівлю худоби, свиней і птиці.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27 



Реферат на тему: Кормова площа – основа кормовиробництва

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок