Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Соціально-економічні та політичні передумови створення української академії сільськогосподарських наук (1956 р.)

Соціально-економічні та політичні передумови створення української академії сільськогосподарських наук (1956 р.)

Назва:
Соціально-економічні та політичні передумови створення української академії сільськогосподарських наук (1956 р.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,95 KB
Завантажень:
341
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Соціально-економічні та політичні передумови створення української академії сільськогосподарських наук (1956 р.)


В історії України 50-і роки ХХ століття — це початок складного і тривалого процесу громадського прозріння, перегляду усталених цінностей, відмови від нав'язування ідеологічних догм. Повільного і болісного подолання страхітливих наслідків сталінщини.
Для України, яка з найжорстокішої в історії людства війни вийшла зруйнованою, знекровленою, з підірваними продуктивними силами, повоєнний період виявився особливо важким. За даними державної статистики, впродовж воєнного лихоліття було знищено більше 28 тисяч сіл, 16 тисяч промислових підприємств, 40 відсотків жилих будівель, 9 магістральних залізниць, 5600 залізничних мостів, 50 тисяч кілометрів шосейних доріг, 132 портових господарства. Безвимірно жорстокими були людські втрати України у цій жахливій війні — близько 13 мільйонів 614 тисяч осіб [3, с. 25].
Голод 1946-1947 років, викликаний не так посухою, як хлібозаготівлями, став причиною загибелі близько 1,2 мільйони українців, із них 900 тисяч осіб в сільській місцевості [3, с. 29]. Уряд і ЦК Компартії республіки, газети, журнали — мовчали. Ціла армія цензурників приховувала від світової спільноти вже третій, "радянський" голод, який охопив села Ізмаїльщини, Одещини, Миколаївщини, Херсонщини, Дніпропетровщини, Полтавщини та південь Буковини. Залишені напризволяще державою, люди помирали голодною смертю.
У західних областях України силовими методами здійснювався процес колективізації сільського господарства, який супроводжувався репресіями щодо значної частини населення. Ще в березні 1944 року для ліквідації підпілля ОУН, знищення формувань УПА були направлені в західний регіон війська НКВС-НКДБ, які діяли при підтримці підрозділів Червоної армії і вже менш як за рік ними було проведено майже 6,5 тисяч бойових операцій, в ході яких вбито 57405 осіб і взято в полон 50387 осіб [4, с. 241].
У цей час, щоб "стимулювати" працю українського селянства, Верховна Рада СРСР прийняла Указ "Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності у сільському господарстві і ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя". Ініціював цей закон М. Хрущов, який працював в Україні першим секретарем республіканської партійної організації і був ретельним виконавцем волі вождя [5, с. 48].
У 1949-1953 роках централізація керівництва сільським господарством досягла апогею. Навіть керівники колгоспів стали заручниками адміністративно-командної системи, об'єктами свавілля, численних стягнень, погроз передачі до суду. Ні про яку господарсько-економічну самостійність органи колгоспного управління не могли й думати. Наростаючий занепад сільського господарства наочно продемонстрував, що господарювання з-під примусу є безперспективним. Реальність початку 50-х — злиденні колгоспи з пустопорожніми трудоднями та черги за хлібом у містах.
Повоєнна економіка республіки знаходилася у вкрай важкому становищі, але протягом четвертої п'ятирічки вдалося відбудувати народне господарство і, як стверджують дослідники, спостерігалося зростання промислового виробництва надзвичайно високими темпами. Концентрація зусиль на окремих пріоритетних напрямах, наявність невеликої кількості підприємств та відносно невеликий асортимент продукції уможливлювали успішне централізоване керування економікою з центру — планування, контроль, розподіл коштів, робочої сили і матеріальних ресурсів. Але можливості командної економіки поступово вичерпувались і розвиток продуктивних сил розпочав своє гальмування [5, с. 46].
Ізоляція від зовнішнього світу та відсутність внутрішнього ринку засобів виробництва спонукали промисловий розвиток відбуватися в основному за кількісними показниками, які були досить суперечливими. За статистикою, післявоєнна п'ятирічка була виконана достроково, а промислове виробництво в Україні зросло на 15% порівняно з 1940 роком. На думку професора С. Кульчицького, на ту добу вартісні показники давно втратили надійність, а натуральні показники по багатьох виробництвах підводять до висновку, що довоєнного рівня було досягнуто лише у п'ятій п'ятирічці (1951-1955рр.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Соціально-економічні та політичні передумови створення української академії сільськогосподарських наук (1956 р.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок