Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Живлення і формування урожайності культур зерно-бурякової сівозміни на лучно-чорноземному карбонатному грунті лісостепу України

Живлення і формування урожайності культур зерно-бурякової сівозміни на лучно-чорноземному карбонатному грунті лісостепу України

Назва:
Живлення і формування урожайності культур зерно-бурякової сівозміни на лучно-чорноземному карбонатному грунті лісостепу України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,72 KB
Завантажень:
255
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Живлення і формування урожайності культур зерно-бурякової сівозміни на лучно-чорноземному карбонатному грунті лісостепу України


Довгострокові досліди дають можливість вивчити умови формування врожаю, продуктивність культур, зміну родючості грунту за різних систем застосування засобів хімізації, погодних умов, рівня агротехніки та інших факторів. Їх проведення, узагальнення, розробка систем застосування добрив і засобів підвищення продуктивності культур і охорони природного навколишнього середовища має практичне і теоретичне значення [4]. Узагальнення результатів досліджень за 1964-2004 рр. проведено за даними польових і лабораторних дослідів, виконаних у зерно-буряковій сівозміні на лучно-чорноземному карбонатному грубопилувато-легкосуглинковому грунті (перша ротація — 1964-1974 рр.; друга — 1974-1984 рр.; третя 1985-1994 рр.; четверта ротація — 1995-2004 рр.) із таким чергуванням культур:
багаторічні трави;
озима пшениця;
цукровий буряк;
кукурудза на силос;
озима пшениця;
горох;
озима пшениця;
цукровий буряк;
кукурудза на зерно;
ячмінь з підсівом багаторічних трав.
Насичення сівозміни добривами становило : у 1964-1966 рр.— 4 т/га гною і 59 кг/га N, Р2О5, К2О; у 1966-1974 рр.— 6 т/га гною і 78 кг/га N, Р2О5, К2О; у 1974-1979 рр.— 6 т/га гною та 125 і 239 кг/га N, Р2О5 і К2О. З 1979 р. до 1997 р. насичення сівозміни добривами було: 13 т/га гною (варіант 1), 252 кг/га N, Р2О5, К2О (одинарна норма на фоні гною, варіант 3) та 375 кг/га N, Р2О5, К2О (полуторна норма на фоні гною, варіант 4); 252 кг/га N, Р2О5, К2О (мінеральні добрива, варіант 5). Із 1997 р. насичення сівозміни гноєм і мінеральними добривами зменшується відповідно до 12 т/га, 238 кг і 359. кг/га N, Р2О5, К2О. Методика роботи і схема досліду описана раніше.
Сільськогосподарське використання зерно-бурякової сівозміни без застосування добрив (контроль) протягом 1979-1999 рр. зумовило зниження вмісту гумусу, загального азоту, фосфору і калію в метровому шарі лучно-чорноземного карбонатного грунту. Внесення 252 і 375 кг/га у рік N, Р205 і К2О і 13 т/га гною підвищило вміст гумусу. Застосування мінеральних добрив на фоні гною збільшило вміст гумусу в орному і підорному шарі грунту. Накопичення гумусу в орному шарі грунту відбувається за рахунок гумусових речовин, детриту, пухкозв’язаних гумусових речовин. Внесення 13 т/га гною і 252 кг/га та 375 N, Р2О5 і К2О мінеральних добрив зумовило позитивний баланс гумусу в сівозміні протягом 1979-1994 рр. Зменшення насичення сівозміни добривами з 1997 р. зумовило негативний баланс гумусу в варіантах з внесенням одних мінеральних і органічних добрив [ 3].
Досліджувана система застосування добрив у другій, третій і на початку четвертої ротації сівозміни сприяла збільшенню вмісту загального азоту в метровому шарі грунту порівняно з контролем. Систематичне застосування у сівозміні окремо гною або мінеральних добрив підвищило вміст загального азоту в орному шарі грунту. Внесення фосфорно-калійних добрив на фоні гною призвело до незначного зниження загального азоту порівняно з варіантами, де окремо вносили гній чи повне мінеральне добриво.
Щорічне внесення 13 т/га гною і 252 кг/га NPК у сівозміні сприяло підвищенню вмісту в орному шарі грунту легкогідролізованого і мінерального азоту. Збільшення вмісту мінерального азоту відбувається за рахунок мінералізації легкогідролізованих сполук. Одинарна і полуторна норми мінеральних добрив на фоні застосування 13 т/га гною у сівозміні зумовлює стабілізацію процесів мінералізації та іммобілізації у грунті, а також підвищує вміст загального, легкогідролізованого і мінерального азоту. Збільшення вмісту мінеральних сполук азоту в орному і підорних шарах грунту відбувається завдяки застосуванню добрив і мобілізації легкогідролізованих сполук.
Встановлено, що застосування добрив поряд із накопиченням органічних і мінеральних сполук азоту в грунті збільшує газоподібні виділення азоту (сума азоту, аміаку і NO2). За вегетаційний період озимої пшениці при застосуванні добрив газоподібні виділення азоту досягали 5,3-10,9 кг/га (1979 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Живлення і формування урожайності культур зерно-бурякової сівозміни на лучно-чорноземному карбонатному грунті лісостепу України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок