Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Морфологічна склад, ШОЕ та вміст гемоглобіну крові в після операційний період при лапароскопічній оваріоектомії у свинок 

Морфологічна склад, ШОЕ та вміст гемоглобіну крові в після операційний період при лапароскопічній оваріоектомії у свинок 

Назва:
Морфологічна склад, ШОЕ та вміст гемоглобіну крові в після операційний період при лапароскопічній оваріоектомії у свинок 
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,20 KB
Завантажень:
135
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Морфологічна склад, ШОЕ та вміст гемоглобіну крові в після операційний період при лапароскопічній оваріоектомії у свинок 


Кастрацією називають штучно проведене знепліднення самців чи самок шляхом оперативного видалення яєчників або пригнічення їхньої функції іншим методом. Із фізіологічного процесу виключається статева діяльність. Це призводить до зменшення затрат кормової енергії на процеси життєдіяльності і підвищення організму до ожиріння. Змінються також і загальна поведінка тварини.
За останні декілька десятиліть в хірургії пройшли зміни, які суттєво змінили принципи оперативного доступу при абдомінальних операціях –лапароскопічна хірургія. Це метод який виконується без широкого розсікання покривів, а через точкові проколи тканин. Її використання виключає необхідність розтину черевної порожнини, зменшує розмір ран, величину крововтрати.
Лапароскопічна оваріоектомія хоча й почала використовуватись для потреб ветеринарної медицини, але ще не є достатньо опрацьована для всіх видів тварин і особливо для продуктивних. Тому метою нашої роботи було опрацювання методики лапароскопічної оваріоектомії та провести морфологічний склад, вміст гемоглобіну та швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) в післяопераційний період у свинок.
Матеріали і методи досліджень. Досліди проводились в умовах хірургічної клініки Білоцерківського державного аграрного університету. Матеріалом для досліджень були 15 клінічно здорових свинок, віком п’ять місяців, живою масою 30-40 кг. Оперативне втручання проводили в стадію гальмування чи врівноваження статевого циклу.
Для проведення оперативних втручань ми застосовували наступне обладнання та інструменти: відеокамеру ЕКОНТ-200, відеомагнітофон та монітор, інсуфлятор, галогеновий освітлювач, електрохірургічний генератор МАВР-200, прямий, жорсткий лапароскоп діаметром 5 мм, інструменти загально хірургічного призначення (скальпель, голкотримач та інші), голка Вереша, троакари діаметром 5 та 10 мм з перехідниками до них, атравматичний зажим, L-подібний електрод, ножиці, дисектор.
Знеболювання тварин здійснювалось за наступною схемою. За 20 хвилин до операції внутрішньом”язово ін’єктували 1%-ний розчин ацепромазину у дозі 1,0 мг/кг маси тіла тварини. Безпосередньо перед оперативним втручанням внутрішньовенно вводили 5%-й розчин кетаміну в дозі 5 мг/кг маси тіла. Місцево використовували інфільтраційну анестезію на місці введення троакарів.
В крові визначали морфологічний склад, ШОЕ та вміст гемоглобіну загальноприйнятими методами.
Результати дослідження та їх обговорення. Тварин перед операцією витримували на голодній дієті 12-18 год. Оперативне поле готували за загально прийнятою методикою антисептиком хоспідермін.
Тварину спочатку фіксували в спинному положенні, а після накладання пневмоперитонеума головний кінець опускали на 20-25 градусів, стіл ротували на 15-20 градусів для видалення правого яєчника на лівий бік, а для видалення лівого яєчника – на правий.
Лапароскопічна оваріоектомія складалась із наступних етапів: накладання пневмоперитонеума, введення біля пупкового 10 мм троакара та в нього через перехідник лапароскопа, огляду органів черевної порожнини, введення робочих троакарів, захоплення та фіксація яєчника, торзування його судин, відсікання та евакуація статевої залози, стравлення повітря з черевної порожнини, накладання швів на отвори черевної стінки.
Накладання пневмоперитонеума – при підняття черевної стінки, що дає можливість створення відповідного доступу в порожнині для огляду органів та оперативного доступу до них. Для запобігання травмування внутрішніх органів накладали лігатуру в ділянці пупка за допомогою якої припіднімали черевну стінку. Голку Вереша вводили по білій лінії на відстані 1 см каудальніше від пупка під кутом 45 градусів. Черевну порожнину наповнювали вуглекислим газом до 10 мм ртутного стовпця. Потім голку Вереша витягували. На її місце вводили 10-ти мм троакар, попередньо для нього зробивши розтин шкіри та підшкірної клітковини (до накладання пневмоперитонеума), до якого приєднували канюлю від інсуфлятора та через перехідник вводили лапароскоп діаметром 5 мм з приєднаною цифровою відеокамерою.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Морфологічна склад, ШОЕ та вміст гемоглобіну крові в після операційний період при лапароскопічній оваріоектомії у свинок 

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок