Головна Головна -> Реферати українською -> Біологія -> Особливості анатомічної будови епідерми листків рослин з С3- типом фіксації вуглекислоти  

Особливості анатомічної будови епідерми листків рослин з С3- типом фіксації вуглекислоти  

Назва:
Особливості анатомічної будови епідерми листків рослин з С3- типом фіксації вуглекислоти  
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,42 KB
Завантажень:
128
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Особливості анатомічної будови епідерми листків рослин з С3- типом фіксації вуглекислоти  


Епідерма – поліфункціональна тканина, розмір і стан клітин якої в значній мірі визначають водний баланс рослини, інтенсивність асиміляції СО2, дихання, що в остаточному підсумку відбивається на характері продукційного процесу [3,7]. Гістологічні особливості клітин первинної покривної тканини визначені генетично, але їхнє формування і функціонування залежить від багатьох біологічних і екологічних факторів, тому при якісному і кількісному вивченні епідерми необхідно приділяти особливу увагу впливу кожного з цих факторів не тільки окремо, але також при їхній спільній дії [5,6].
Мета роботи полягала в кількісному і якісному вивченні клітин епідерми С3-рослин (цукровий буряк – гібрид Ювілейний) і відповідної реакції цієї тканини на дію водного стресу.
Наші дослідження показали, що листки цукрового буряка гібрида Ювілейний відносяться до амфістоматичних [1,2], зверху і знизу покриті епідермою, причому основні клітини адаксіальної сторони крупніше за розмірами, ніж відповідні клітини абаксіальної сторони. При вивченні основних клітин покривної тканини (лист 15), використовуючи методику Захаревич [4], ми виділили чотири типи клітин, що відрізняються між собою розмірами, проекцією, обрисами. Верхня епідерма представлена наступними типами клітин: I тип – проекція клітин прямокутно-витягнута, кути загострені і закруглені, кількість їх на 1 мм2 – 36 1,2; S = 1129,69 мкм2; II тип – проекція клітин прямокутно-витягнута, обриси прямолінійно-рідкозвивисті, кути загострена і закруглені, кількість їх на 1 мм2 – 42 0,8; S = 453,90 мкм2; III тип - проекція клітин квадратна, обриси рідкозвивисті, кількість їх на 1мм2 – 500,9; S = 948,23 мкм2; IV тип – проекція клітин квадратна, обриси рідкозвивисті, кількість їх на 1мм2 - 360,5; S = 708,84 мкм2. Висота клітин верхньої епідерми складає 48-50 мкм. Нижня епідерма складається з таких типів клітин: I тип – проекція клітин прямокутно-витягнута, обриси прямолінійно-звивисті, кути загострені і закруглені, кількість їх на 1мм2 – 50 0,5; S = 679,51 мкм2; II тип – проекція і звивистість антиклінальних клітин подібні, кількість їх на 1 мм2 – 550,8; S = 477,94 мкм2; III тип – проекція клітин квадратна, обриси рідко-звивисті, кути загострені і тупі, кількість їх на 1 мм2 – 48 0,3; S = 723,6 мкм2. Висота клітин епідерми дорівнює 35-40 мкм.
Таким чином, основні клітини верхньої епідерми листку цукрового буряка гібрида відрізняються від аналогічних клітин нижньої епідерми проекцією, обрисами, кількістю на 1 мм2, що в остаточному підсумку приводить (у морфологічному відношенні) до курчавості та гофрированості листків. Нами показано, що листки гібрида Ювілейний – амфістоматичні, тип продихового апарату – аномоцитний. Кількість продихів на верхній епідермі коливається в межах 90-110 шт. на 1 мм2, на нижній – 140-180 шт. на 1 мм2.
З отриманих даних випливає, що розміри продихів верхньої епідерми перевищують їхні розміри на нижній епідермі на 1-4 мкм, що призводить до збільшення “усередненої” площі продихової щілини. Але через те, що кількість продихів у нижній епідермі на 35-40 % більше, ніж у верхній, “відносна площа пор” тут на 15-20 % вище.
Вивчення динаміки відкритості продихових комплексів показало, що вранці (900 –1100), коли відносна вологість повітря досить висока і вологість ґрунту оптимальна, площа продихової щілини на обох сторонах листку буряка коливається незначно (30-40 мкм2). У цей час значно впливає на площу продихових отворів (ППО) нижня епідерма. Потім спостерігається поступове звуження ширини продихових щілин і зменшення кількості відкритих продихів на одиницю поверхні. З численних спостережень можна сказати, що першими закриваються продихи на нижній стороні листку. Так, опівдні на верхній епідермі площа продихового отвору знижується до 15-20 мкм2, кількість відкритих продихів зменшується на 40-45%, на нижній епідермі в цей же час зменшується, як ширина продихової щілини (до 1,5-2 мкм), так і кількість відкритих продихів (у два рази) в порівнянні з ранковими годинами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Особливості анатомічної будови епідерми листків рослин з С3- типом фіксації вуглекислоти  

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок