Головна Головна -> Реферати українською -> Бухгалтерський облік -> Податкові регулятори залучення в Україну інвесторів-нерезидентів

Податкові регулятори залучення в Україну інвесторів-нерезидентів

Назва:
Податкові регулятори залучення в Україну інвесторів-нерезидентів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,10 KB
Завантажень:
41
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Залучення іноземних інвестицій в економіку України – надзвичайно важливий напрям фінансово-економічної політики держави. Особливостям іноземного інвестування присвячено велику кількість робіт як західних, так і вітчизняних економістів. Серед них: Дж. Х. Даннінг, Д. Кейнс, Ч. Кіндлебергер, Ф. Модільяні, Д. Тобін, С. Хаймер, У. Шарп, Ф. Шоуз, Ю. Бажал, Л. Безчасний, В. Геєць, А. Гойко, Б. Кваснюк, А. Пересада, А. Філіпченко, В. Федоренко та інші. Їхні думки щодо доцільності залучення та реалізації капіталів нерезидентів неоднозначні. У даний час щодо залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в економіку країн-реципієнтів існує дві думки.

Прибічники залучення ПІІ вважають, що іноземний інвестор зі своїм капіталом приходить у країну в умовах дефіциту внутрішніх ресурсів. Це сприяє впровадженню сучасних технологій, сучасних інструментів ведення бізнесу, нових ринків збуту, що в кінцевому рахунку повинно сприяти підвищенню конкурентоспроможності країни на світовому ринку та її соціально-економічному розвитку. Супротивники навпаки підкреслюють можливі негативні наслідки притоку іноземного капіталу, такі як: „жорстка експлуатація сировинних ресурсів, виштовхування з ринку внутрішніх виробників, трансферт частини прибутку за кордон”.

Тим часом досвід економічного розвитку ряду країн, і в першу чергу південно-східної Азії, Кореї та ін., показує, що за певних умов ПІІ здійснюють позитивний вплив на економіку. Особливо зростає роль іноземного інвестування в умовах глобалізації та інтеграції країни в світове господарство як у країнах, що розвиваються, так і в країнах з перехідною економікою. Як свідчать результати дослідження Всесвітнього банку (ВБ), приплив капіталу на ринки, що розвиваються, в 2005 році досяг рекордних $ 491 млрд. Обсяг капіталу, привернутого до Європи, Центральної Азії і Азіатсько-тихоокеанського регіону, становив $ 329 млрд. А головний економіст Всесвітнього банку Франсуа Бургіньон стверджує, що це збільшення потоку капіталу відображає зростання віри в економічні перспективи ряду країн [6].

Враховуючи високий рівень фізичної та моральної зношеності основних виробничих фондів практично у всіх галузях економіки, особливо в базових, Україна практично вичерпала внутрішні ресурси для подальшого стабільного розвитку без великих капіталовкладень у технологічне переоснащення виробництва. Оскільки попит на іноземні інвестиції у світі значно перевищує пропозиції, всі країни ведуть конкурентну боротьбу за іноземного інвестора. Для цього більшість країн намагаються створити сприятливі умови для діяльності нерезидентів. Свідченням цього є світова статистика щодо кількості внесених змін у національне законодавство, що регулюють інвестиційний режим для ПІІ. Так, з 1991 року по 2001 рік кількість змін у законодавстві країн, що були спрямовані на створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення іноземного інвестора, зросла від 80 у 1991 році до 194 у 2001 році [1, с. 7]. Особливо це стосується країн із перехідною економікою – нових членів Євросоюзу. Якщо до вступу в ЄС іноземних інвесторів у цих країнах приваблювали такі основні фактори, як дешева і достатньо кваліфікована робоча сила та можливість приватизації, то в наступні роки ці стимули стали втрачати свою значимість і ПІІ почали скорочуватися. Тоді Польща, Чехія, Словаччина, Литва, Латвія та інші країни стали залучати іноземного інвестора різними преференціями та податковими пільгами, що викликало податкову конкуренцію та дискримінацію інших членів ЄС і створило суперечності щодо принципів міжнародного оподаткування в частині гармонізації податкових систем [13].

Прагнення України залучати іноземного інвестора знайшло своє відображення в прийнятті ряду законів України. З моменту прийняття першого закону, що регулює взаємодію з іноземними інвесторами, неодноразово вносилися істотні зміни в законодавство. Так, таблиця 1 відображає кількість, назви та дату прийняття основних нормотворчих документів, якими керувалися на різних етапах становлення незалежної української держави іноземні інвестори. Як видно з таблиці, першим законом, що цілком призначався регулюванню діяльності інвесторів-нерезидентів в Україні, був Закон „Про захист іноземних інвестицій в Україні”, прийнятий у вересні 1991 року. Він містив сім статей, в яких гарантувався захист іноземних капіталовкладень від усіх видів націоналізації, конфіскації, реквізиції та, відповідно, компенсація іноземному інвестору втрат у випадку протиправних дій органів державного управління.

Більш повне коло питань інвестиційної співпраці з іноземними партнерами відображено в Законі України „Про іноземні інвестиції”, прийнятому в березні 1992 року. Цим законом вперше в Україні була надана всебічна широка правова база для активного співробітництва з іноземним капіталом, передбачено ряд гарантій і преференцій, податкових пільг.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Податкові регулятори залучення в Україну інвесторів-нерезидентів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок