Головна Головна -> Реферати українською -> Хімія -> Елементи головної підгрупи VII групи періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва

Елементи головної підгрупи VII групи періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва

Назва:
Елементи головної підгрупи VII групи періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,59 KB
Завантажень:
296
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Елементи головної підгрупи VII групи періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва

До головної підгрупи VII групи періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва входять:

Фтор F

Хлор Cl

Бром Br

Йод J та Астат At. Загальна назва цієї групи елементів - галогени, що в перекладі означає “солеродні”.

Атоми галогенів мають на останньому енергетичному рівні сім електронів: ns2np5. Розподіл електронів останнього енергетичного рівня за орбіталями такий:

3 17Cl s p d

↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑

3

В атомі Хлору можливі три збуджені стани:

+3

І ↑↓ ↑↓ ↑ ↑ ↑

ІІ ↓↑ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑

+5

ІІІ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑

+7

У збуджених станах атом Хлору може утворювати 3,5 або 7 спільних електронних пар з іншими атомами. Таке число зв'язків характерне для сполук Хлору з киснем.

Збуджені стани можливі і для атомів Брому, Йоду, Астату. Для атома Фтору досягнення збудженого стану неможливе: електрони зовнішнього шару атома F перебувають на другому енергетичному рівні, на якому не має вільних орбіталей:

2 9F s р

↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑

Всі галогени відносяться до р-елемнтів. З підвищенням порядкового номера у ряді F - At збільшуються радіуси атомів, зменшується електронегативність, слабшають неметалічні властивості й окислювальна здатність елементів. Найбільш виражені неметалічні властивості у Фтору (ст. о.-1), найменш - у Йоду.

У вільному стані галогени утворюють прості речовини, що складаються з двохатомних молекул: F2, Cl2, Br2, J2 зв'язки між атомами - ковалентні неполярні . Кристалічна решітка галогенів молекулярного типу.

Поширення в природі.

З галогенів у земній корі найпоширеніші хлор і фтор. Масові части у земній корі становлять, %:

Cl - 0,045; F - 0,027; Br - 1,6х10-4, J - 3x10-5.

Астат трапляється у дуже незначних кількостях у продуктах розпаду природних радіоактивних речовин.

Галогени у природі поширені виключно у зв'язаному стані - в основному у вигляді солей:

CaF2 - плавиковий шпат;

Na3 [AlF6] - кріоліт;

Ca5 (PO4)3F - фторапатит;

NaCl - кам'яна сіль;

KCl - сильвін; КСl•MgCl2•6H2O - карналіт.

Основними природними джерелами Br i J є морська вода, бурова вода, вода озер. Йод міститься у водоростях. Трапляється у вигляді солей -

KJO3 i KJO4 , які є супутніми покладів NaNО3 (селітри в Чілі і Болівії).

Фізичні властивості.

Фтор - газ світло-зеленого кольору і дуже отруйний (ρ = 1,11 г/см3). Фтор не може бути розчинений у воді через те, що він взаємодіє з нею.

Хлор - газ жовто-зеленого кольору з різким, неприємним запахом. Хлор тяжчий за повітря, розчинний у воді (в 1 V води 2 V хлору), утворює хлорну воду Cl2аg. (ρ = 1,568 г/см3).

Бром - рідина червоно-бурого забарвлення з неприємним запахом, у воді розчиняється погано, утворюючи бромну воду Br2 аg. Розчиняється в органічних розчинниках - бензолі, хлороформі. Якщо до бромної води додати бензолу і добре збовтати, то після розшарування рідин можна помітити, як бензол з Br2 забарвлюється в яскраво-оранжевий колір. Це пояснюється тим, що бром краще розчиняється у бензолі, ніж у воді. Бром тяжчий від води (ρ = 3,12 г/см3).

Йод - кристалічна речовина, темно-сірого кольору, у парах - фіолетового. При нагріванні він з твердого стану зразу переходить в рідкий стан (сублімація). Йод погано розчиняється у воді (світло-жовта йодна вода), але добре розчиняється у спирту. Це використовують для приготування 5-10% розчину йоду в спирту (йодна настойка). Йод дуже добре розчиняється в розчині власних солей, наприклад в розчині калію йодиу. Цей розчин називається розчином Люголя, застосовується в медичній практиці.

Якщо до J2 аg. додати трохи бензолу і добре збовтати, то на поверхні утворюється кільце малинового кольору. Цим користуються для вилучення брому і йоду з водних розчинів.

Фізіологічна дія галогенів.

Всі галогени дуже отруйні. Вдихання їхньої пари викликає подразнення органів дихання, а у великих кількостях вони викликають задуху.

Особливо отруйним є фтор: при вдиханні невеликих кількостях він викликає набряк легень, у великих - руйнування легеневої тканини і смерть.

Хлор є менш отруйний, ніж фтор. Хронічне отруєння хлором викликає зміну кольору обличчя, легеневі і бронхіальні захворювання. Як протиотруту застосовують пари спирту з ефіром, а також водяні пари з нашатирним спиртом.

Рідкий бром при попаданні на шкіру викликає сильні опіки. При попаданні на шкіру бром необхідно змити органічним розчином (бензолом, CCl4), протираючи ватою, змоченою цим розчином.

Йод найменш отруйний з усіх галогенів. При попаданні на шкіру кристалічний йод залишає жовті плями. Всі роботи з галогенами слід проводити під витяжкою.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Елементи головної підгрупи VII групи періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок