Головна Головна -> Реферати українською -> Хімія -> Гідрохімічний режим і якість води основних приток річки західний Буг у межах волинської області

Гідрохімічний режим і якість води основних приток річки західний Буг у межах волинської області

Назва:
Гідрохімічний режим і якість води основних приток річки західний Буг у межах волинської області
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
45,76 KB
Завантажень:
80
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
У даній статті виконано дослідження гідрохімічного режиму і якості води основних приток річки Західний Буг, які протікають на території Волинської області. У межах Волинської області р.Західний Буг приймає 11 приток, серед яких основними є річки Луга, Студянка, Гапа та Копаївка, яка впадає в Західний Буг на території Республіки Білорусь.

Відбір проб річної води періодичністю 1раз у 1 – 3 місяці на протязі 1998-2000 рр. проводили на гідрохімічних постах, які розташовані на основних притоках р.Західний Буг. Хімічний аналіз во-ди виконували з дотриманням стандартних методик переліку №1 до 1997 року [1] та переліку №2 з 1997 року [2], що рекомендовані для використання в системі Мінекоресурсів. Вміст головних іонів визначали методом об'ємного аналізу; біогенні речовини – фотометричним методом, а для визна-чення важких металів застосовували атомно-абсорбційний метод.

Хіміко-аналітичні роботи проводились у відділі аналітичного контролю і моніторингу Держав-ного управління екологічної безпеки у Волинській області.

За середньобагаторічними показниками сухого залишку можна говорити, що хімічний склад во-ди основних приток характеризувався середніми величинами мінералізації, які змінювались у від-носно невеликих межах 223,1 – 507,3 мг/л [3]. Підвищені середньобагаторічні значення мінераліза-ції спостерігалися в річці Студянці (табл.1).

Аналіз результатів досліджень показав, що вміст SO 2- - іона змінювався від 23,7 мг/л (р.Луга) до 95,3 мг/л (р.Студянка); Са2+ від 64,7 до 131 мг/л; Mg2+ – 3,1 – 23,9 мг/л; Cl - – 19,2 – 35,9 мг/л (див. табл. 1).

Таблиця 1. Середньобагаторічний вміст головних іонів у воді основних приток р.Західний Буг у межах Волинської області, мг/л

Річка Сухий залишок SO4 2- Cl- Ca2+ Mg2+

Студянка 746,9 95,3 35,9 126,0 23,9

Луга 448,4 23,7 20,3 131,3 11,5

Гапа 507,3 47,1 34,7 103,3 3,1

Копаївка 223,1 32,9 19,2 64,7 5,9

Дуже важливим показником якісного стану вод будь – якої річкової екосистеми є характерна для неї кількість сполук азоту й фосфору. Ці елементи часто безпосередньо управляють інтенсив-ністю несприятливого з точки зору користувача процесом евтрофікації вод. Основни-ми джерелами надходження біогенів у водне середовище є викиди господарсько – побутових та промисло-вих стічних вод, територіальні поверхневі стоки (мінеральні добрива, відходи тваринного і росли-нного виробництв) та атмосферні опади. Крім того, важливим механізмом збагачення вод азотни-ми сполуками є процеси зв'язування вільного азоту водними організмами, а збільшення фосфорно-го потенціалу вод може бути результатом вивітрювання і розчинення фосфорних мінералів і про-цесів ерозії ґрунтів – особливо ґрунтів у басейнах з розвинутим сільським господарством ( J.Dojli-do [1995] ) [4].

Азот і фосфор – це елементи, які відрізняються великою різноманітністю форм у водному сере-довищі. Серед великої кількості мінеральних і органічних сполук азоту й фосфору найбільше лім-нологічне значення мають сполуки, що легко засвоюються – ортофосфати й амонійні солі, які для більшості рослинних організмів відіграють роль основних поживних речовин [4].

До числа неорганічних сполук N належать іони NH4+, NO2-, NO3-. Вони генетично взаємопов’я-зані, можуть послідовно переходити один в одного і тому розглядаються разом. Нітратні іони – це кінцевий продукт складного процесу мінералізації речовин, які містять азот [5].

Головним джерелом нітратів у поверхневих водах є грунтовий шар, у якому вони накопичу-ються як за рахунок природніх процесів, так і за рахунок внесення в грунти азотних добрив [5].

Вміст біогенних речовин у воді приток р. Західний Буг змінювався в широких межах (табл. 2).

Таблиця 2. Середньобагаторічний вміст біогенних елементів у воді приток р.Західний Буг

(1998 – 2000 рр.)

Річка

NH4+, мг/л

NO2-, мг/л

NO3-, мг/л

PO43-, мг/л

Луга 0,69 0,40 4,46 2,03

Студянка 1,19 0,33 1,51 3,0

Гапа 0,68 0,11 2,12 3,25

Копаївка 0,75 0,22 1,49 1,77

Амоній сольовий. Середньобагаторічні концентрації амонію сольового у всіх річках переви-щували ГДК водойм рибогосподарського призначення у 1,3 – 2,3 рази. Як видно з табл.2, найвищі концентрації амонійного азоту характерні для р. Студянки – 1,19 мг/л.

Нітрити. Середньобагаторічний вміст нітритів у воді досліджуваних приток був вищим ГДК у 1,3 – 5 разів. Відомо, що нітрити є нестійкою перехідною формою перебування азоту в природних водоймах і як показник забруднень мають значно менше аналітичне значення, ніж інші параметри азоту. Великі ж концентрації нітритного азоту можуть засвідчувати про потенційне забруднення води продуктами розпаду азотних сполук тваринного походження ( W.Hermanowicz [1984] ) [4].

Нітрати. Як показали дослідження (1998 – 2000 рр.), концентрації NO3- у воді приток р.Захід-ний Буг не перевищували ГДК (для азоту NO3- ГДК дорівнює 40 мг/л). В річкових водах не вияв-лено їх концентрування, оскільки нітрати вживаються гідробіонтами [5].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Гідрохімічний режим і якість води основних приток річки західний Буг у межах волинської області

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок