Головна Головна -> Реферати українською -> Хімія -> Методи синтезу сполук цинку з амінокислотами

Методи синтезу сполук цинку з амінокислотами

Назва:
Методи синтезу сполук цинку з амінокислотами
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
45,83 KB
Завантажень:
93
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Наведено спосіб одержання комплексних сполук цинку з амінокислотами: гліцином, лізином та метіоніном. Доведено їх хімічну структуру шляхом ІЧ-спектрофотометрії, розраховано теоретичний та фактичний вихід при синтезі.

Комплексні сполуки цинку, ІЧ-спектр, гліцинат цинку, лізинат цинку, метіонат цинку.

Відомо, що в земній корі, ґрунті та воді міститься різна кількість макро- та мікроелементів. Це в свою чергу зумовлює їх надходження в рослинні та тваринні організми в певній кількості та співвідношенні. Якщо врахувати, що вони можуть засвоїтися організмом лише в доступній формі, то проблема забезпечення цими важливими елементами організму тварин у першу чергу залежить від властивостей сполук, до яких вони входять [1].

Мікроелементи повинні вводитися в живий організм у біологічно активній формі, здатній легко трансформуватися і засвоюватися. Застосування в такому випадку неорганічних солей металів часто малоефективне. Значно більшого ефекту можна досягти, використовуючи комплексні сполуки металів, особливо з амінокислотами [1, 2].

Це пов’язано з тим, що комплексонати біометалів практично нетоксичні, добре розчиняються у воді, високо стійкі в широкому діапазоні рН, адсорбуються ґрунтом і руйнуються мікроорганізмами, тривалий час утримуються в розчині, добре поєднуються з іншими речовинами [2].

Отже, сполуки металів з органічними речовинами можуть бути використані як кормові добавки в годівлі тварин. Тому вирішення питання їх синтезу, вивчення фізико-хімічних, біологічних та токсикологічних властивостей дасть змогу розробити сучасні способи одержання та впровадити їх у виробництво.

Матеріали і методи. Синтез комплексних сполук цинку з амінокислотами проведений на базі лабораторії Інституту хімії поверхні НАНУ.

Наявність у складі одержаних сполук амінокислотних й інших залишків та їх чистоту підтверджували за допомогою ІЧ-спектроскопії. ІЧ — спектри амінокислот та їх комплекси з іонами цинку записували за допомогою спектрофотометра Spekord M-80 (Німеччина) [3, 4]. Для запису спектрів одержаних речовин готували суміші відповідних речовин (0,002 г) з бромідом калію (0,2 г) і пресували у таблетки.

Результати досліджень та їх обговорення. Для одержання комплексних сполук з іонами цинку були вибрані три амінокислоти: гліцин, метіонін та лізин. Загальна формула амінокислот така:

NH2CH (R) COOH,

де R = — Н гліцин (Gly)

R = — CH2CH2S(CH3) метіонін (Met)

R = — (CH2)4NH3+ лізин (Lys)

Вони утворюють досить стійкі комплексні сполуки з іонами цинку, про що свідчать підібрані в літературі константи стійкості [5, 6]. Всі ці амінокислоти утворюють з іонами цинку комплексні сполуки 1:1 та 1:2.

Me2+ + L- ↔ MeL+ lgK1

Me2+ + 2 L- ↔ Me(L)2 lgK2

Крім того, у розчинах залежно від рН існують різні форми амінокислот, що відрізняються за кількістю атомів водню. Ці реакції характеризуються відповідними константами дисоціації.

Для лізину можливе протікання реакції дисоціації протону від другої аміногрупи, але реакція характеризується високою константою дисоціації (pK 10,72) і при рН до 9 згадана аміногрупа залишається протонованою.

Найбільш стійкими є комплексні сполуки, що містять два залишки амінокислоти на один іон металу. Це зумовлене тим, що такі комплексні сполуки електронейтральні. У них іон металу координує атоми азоту двох аміногруп та атоми кисню двох карбоксильних груп. При цьому утворюються так звані "хелатні" сполуки, які характеризуються високими константами стійкості. Отже, відповідні комплексні сполуки іонів цинку можна одержати при змішуванні розчинів солей цинку та амінокислот.

Гліцинат цинку одержували в результаті реакції:

2Gly + ZnSO4•7H2O +2NaOH ↔ Zn(Gly)2 •2H2O + Na2SO4+7H2O

Гліцин і ZnSO4•7H2O розчинили при невеликому нагріванні (≈ 60°С) в дистильованій воді. Змішали теплими розчини, рН цієї суміші становило 4. Поступово додавали розчин концентрованого лугу (10 М NaOH). Осад комплексної солі починає утворюватись при рН=6. Після охолодження його відокремили фільтруванням, знову додали луг до рН=8 — 9, при цьому ще виділявся незначний осад, який промили на фільтрі спочатку водою, потім ацетоном і висушили при кімнатній температурі. Загальна маса одержаного продукту становить 32 г або 38,5 % від теоретично розрахованої кількості.

Аналогічно одержували комплексні сполуки цинку з метіоніном і лізином:

Zn(Met)2•2H2O, Zn(Lys)2•2HCl•2H2O

Кількість іонів цинку визначали методом трилонометричного титрування з еріохромом чорним Т (індикатор) після розкладання наважки осаду концентрованою сірчаною кислотою та розведення залишку у певному об’ємі води і титрування розчину [7].

Вміст цинку у комплексі з гліцином Zn(Gly)2•2H2O становить 25,5% (розрахунковий вихід 26,2%), з метіоніном Zn(Met)2•2H2O — 15,8% (розрахунковий вихід 16,4%), з лізином Zn(Lys)2•2HCl•2H2O — 10,5% (розрахунковий вихід 11,9%). Комплекс цинку з лізином містить дві молекули хлористоводневої кислоти, тому що e-аміногрупи лізину залишаються у протонованому вигляді.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Методи синтезу сполук цинку з амінокислотами

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок