Головна Головна -> Реферати українською -> Інформатика, комп'ютери, програмування -> ЕЛЕМЕНТИ СИНТАКСИЧНОГО АНАЛІЗУ

ЕЛЕМЕНТИ СИНТАКСИЧНОГО АНАЛІЗУ

Назва:
ЕЛЕМЕНТИ СИНТАКСИЧНОГО АНАЛІЗУ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
27,82 KB
Завантажень:
27
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
1. Формальні мови та їх задання

1.1. Формальна мова та задача належності

Алфавітом називається скінченна множина символів. Позначатимемо його X. Словом (фразою, або ланцюжком) у алфавіті X називається послідовність символів із X. Множина всіх скінченних слів у алфавіті X позначається X*. Зауважимо, що вона нескінченна. Вона містить порожнє слово – послідовність довжиною 0, позначену буквою  . Множину X*\{ } позначимо X+, а слово вигляду ww w, де слово w із X+ записано n разів – wn. Вважатимемо, що w0 =  .

Довільна підмножина множини X* називається формальною мовою. Далі в цьому розділі вона буде називатися просто мовою.

Приклади

21.1. Множина всіх слів у алфавіті {a} позначається {a}* = { , a, aa, aaa, … } = { an | n  0 }. {an|n–непарне} позначає множину, або мову слів непарної довжини в алфавіті {a}; обидві мови нескінченні.

21.2. Ідентифікатор є послідовністю букв і цифр, що починається буквою. Множина всіх ідентифікаторів у алфавіті X={a, b, 1} нескінченна. Якщо записати їх за зростанням довжини, то початок буде таким: { a, b, a1, aa, ab, b1, ba, bb,  }.

Задача перевірки, чи належить слово w мові L, називається задачею належності, або проблемою слів. Як правило, множина L задається певним скінченним описанням, що визначає не тільки її саму, а й структуру її елементів.

Задача належності розв'язується найчастіше шляхом перевірки, чи має слово відповідну структуру, тобто шляхом синтаксичного аналізу, або розпізнавання. Наприклад, структура всіх можливих синтаксично правильних Паскаль-програм визначається скінченною та відносно невеликою сукупністю БНФ. Саме на її основі будуються синтаксичні аналізатори в трансляторах, тобто програми аналізу синтаксичної правильності вхідних програм.

Формальні мови розглядатимуться далі як мови, задані саме скінченним описом. Отже, головним у вивченні формальних мов стає засіб їх задання. У розділі 10 ми вже познайомилися з одним із них – це були БНФ та їх сукупності. Розглянемо ще деякі.

1.2. Регулярні операції, вирази та мови

Означимо регулярні операції над мовами: об'єднання, катенацію та ітерацію. Нехай L1 , L2 , L позначають довільні мови в алфавіті X.

Вираз L1 L2 позначає об'єднання L1 і L2 – мову {w|w L1 або w L2}. Наприклад, {a, ab} {a, b, ba}={a, b, ab, ba}.

Катенацією слів v і w називається дописування w після v: vw. Вираз L1L2 позначає катенацію мов – мову {vw|v L1, w L2}. Так, за L1={a, bc}, L2={x, y} катенація L1L2={ax, bcx, ay, bcy}, за L1={a, ab}, L2={ , b} катенація L1L2={a, ab, abb}.

Від катенації походить піднесення до степеня: L0={ }, Li=Li-1L за i>0. Так, вираз { , a, aa}2 задає мову { , a, aa, aaa, aaaa}.

Вираз L* позначає ітерацію мови L – мову {wi|w L за i 0}, тобто { } L L2  . Зазначимо, що ітерація не подається жодним скінченним виразом з операціями катенації та  і тому не є похідною від них. Якщо в мові L є непорожнє слово, то мова L* нескінченна. Наприклад, вираз {ab}* задає мову { ,ab,abab,ababab, }, {a,b}{a,b,1}* – множину ідентифікаторів у алфавіті {a, b, 1}.

Регулярні вирази й задані ними регулярні мови означимо індуктивно. Вирази  ,  та a при a X є регулярними в алфавіті X і задають відповідно регулярні мови  , { }, {a}. Якщо r1 і r2 – регулярні вирази, що задають регулярні мови L1 і L2 , то вирази (r1), r1+r2, r1r2, r1* є регулярними й задають відповідно регулярні мови L1, L1 L2, L1L2, L1*.

Очевидно, що кожна скінченна мова є регулярною, оскільки задається регулярним виразом як скінченне об'єднання одноелементних регулярних мов.

Множина регулярних мов, заданих усіма можливими регулярними виразами в алфавіті X, називається класом регулярних мов над X.

Регулярні операції застосовні до будь-яких мов, а не тільки до регулярних. За означенням, застосування їх до регулярних мов породжує регулярні мови.

Не всі мови є регулярними. Наприклад, "мова вкладених дужок", задана БНФ

::= ( ) | ( ),

є множиною {(n)n|n>0}, яка не задається жодним скінченним регулярним виразом (доведення можна знайти в [АУ]). Отже, розглянемо інші, потужніші засоби задання мов.

21.1.3. Граматики Хомського

Граматикою Хомського називається четвірка G = (X, N, P, S). Тут

X – алфавіт означуваної мови, або множина термінальних символів (терміналів).

N – множина позначень понять мови, тобто нетермінальних символів (нетерміналів).

P – множина правил виведення (продукцій) вигляду v w, де

v  ( X  N )* N ( X  N )* , w  ( X  N )*

тобто правий ланцюжок є довільною послідовністю терміналів і нетерміналів, а лівий містить принаймні один нетермінал.

S – початковий нетермінал із множини N, або позначення головного поняття, яким позначаються слова мови.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: ЕЛЕМЕНТИ СИНТАКСИЧНОГО АНАЛІЗУ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок