Головна Головна -> Реферати українською -> Інформатика, комп'ютери, програмування -> Апаратно-програмні проблеми організації доступу до інфор-маційних ресурсів у системі дистанційної освіти

Апаратно-програмні проблеми організації доступу до інфор-маційних ресурсів у системі дистанційної освіти

Назва:
Апаратно-програмні проблеми організації доступу до інфор-маційних ресурсів у системі дистанційної освіти
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
242,64 KB
Завантажень:
39
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Сама ідея дистанційного навчання не є новою – вона вже давно й успішно використовується в системі вищої освіти. Основною її формою, як відомо, є заочне навчання, а основним засобом транспортування інформації – пошта та власні руки студентів. Хоча вже давно в системі заочної освіти використовуються технічні засоби електронного транспортування інформації (радіо та телебачення), але вони не стали підґрунтям якісних змін. Причин цьому дві: ця транспортна мережа не є адресною, і вона не є інтерактивною, тобто не забезпечує транспортування в напрямку від студента до викладача.

Рисунок 1. Традиційна схема дистанційного навчання

Але у наші часи ідея дистанційного навчання набуває все більшого вико-ристання в світових інноваційних технологіях. На зміну традиційним поштовим відправленням, освітньому радіо та телебаченню іде методологія, пов’язана з комп’ютерами та мережами, у першу чергу – з використанням можливостей Ін-тернету. Головна відміна полягає у інтерактивності навчального процесу - ме-режна технологія дозволяє здійснювати обмін між студентом та викладачем (найчастіше віртуальним, якого представлено програмою) у будь-який час на будь-якій відстані (рис.2).

Але ця схема (рис.2) є дещо ідеалізованою, тому що вона не відображає транспортне середовище, яке, на відміну від радіо та телебачення, не є „ефі-ром”. Проблема полягає в вартості навчання - тому що інформацію, так само як і матеріальні ресурсі, не може бути передано на значну відстань безкоштовно.

Рисунок 2. Дистанційне навчання через Інтернет

При використанні мережних технологій інформація поступає конкретній особі. В наш час тільки мережа Інтернет може реалізувати інтерактивний обмін всіма видами інформації. Отже, кожен студент має установити індивідуальне сполучення з центром дистанційної освіти, і сам оплачувати витрати на транс-портування інформації. Транспортні функції беруть на себе державні чи прива-тні оператори зв’язку, які й визначають ціни на послуги. Оскільки адресні ін-формаційні послуги у нашій країні є новітніми, то і ціни на них далекі від собі-вартості. На відміну від високорозвинених країн, де вартість необмеженого під-ключення до Інтернету становить менш 1% заробітної плати, у нас така послуга коштує майже стільки, скільки середня заробітна плата. І конкуренція між про-вайдерами не призводить до помітного зниження цієї цифри. Отже, реальна ка-ртина дистанційного навчання така, як на рисунку 3.

Рисунок 3. Дистанційне навчання через Інтернет (з провайдером)

Отже, на заваді подальшого розвитку системи дистанційної освіти стають об’єктивні комерційні інтереси операторів зв’язку. Прогресу у цій справі не пе-редбачається (крім поступового збільшення заробітної плати до світових рів-нів...) і тому пропонується освітнім закладам взяти нас себе функції провайде-рів Інтернету. Для цього є певні умови. У наші часи майже кожний учбовий за-клад має свою локальну мережу, парк комп’ютерів, кваліфікованих фахівців. Всі ці елементи при належній організації дозволяють організувати абонентську мережу доступу до власних інформаційних ресурсів. Тобто, інфраструктура та-кої мережі буде цілком аналогічною структурі комерційних провайдерів, за ви-нятком надання безпосереднього доступу до глобальної мережі. Але всі потріб-ні для навчання інформаційні ресурси можуть бути віддзеркалені на апаратурі навчального закладу - у тому вигляді, який найкраще буде пристосовано для організації процесу. Таким чином, конфігурація наближається до ідеалізованої - між студентом та викладачем не стоять комерційні інтереси сторонніх осіб.

Рисунок 4. Дистанційне навчання через Інтернет (власними силами)

Стандартна конфігурація апаратних засобів для створення вузлу доступу до власних інформаційних ресурсів така: сервер доступу з підключеним до ньо-го модемним пулом, сервер інформаційних ресурсів (HTTP, FTP, MAIL etc.), кілька серверів прикладних програм - баз даних, імітаційних, термінальних (графічних та текстових) тощо. Також потрібний доступ до “справжньої” гло-бальної мережі для поповнення власної інформаційної бази. Крім того, потріб-но апаратний засіб інформаційної безпеки - брандмауер, або виділити один з комп’ютерів для реалізації на ньому програмного брандмауера. Для безпосере-днього абонентського доступу студентів потрібна відповідна кількість абонент-ських ліній, ліпше з серійним шуканням. Загалом виходить від 4 і більше комп’ютерів - залежно від обсягу власних інформаційних ресурсів.

Інший бік справи - програмне забезпечення. Власне засоби доступу є до-сить стандартними: сервер доступу на базі UNIX (LINUX) або Windows-2000, XP (а для випадків обмеженої потужності апаратури - Windows-NT 4.0), серве-ри інформаційних ресурсів APACHE, WU-FTP, SENDMAIL або IIS відповідно (як варіант - ESERV), та сервери баз даних - для потужних машин ORACLE, MS SQL, для обмеженої потужності - Sybase Adaptive Server.

Рисунок 5. Дистанційне навчання через Інтернет (розширена конф.)

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Апаратно-програмні проблеми організації доступу до інфор-маційних ресурсів у системі дистанційної освіти

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок