Головна Головна -> Реферати українською -> Інформатика, комп'ютери, програмування -> Побудова систем штучного інтелекту

Побудова систем штучного інтелекту

Назва:
Побудова систем штучного інтелекту
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,17 KB
Завантажень:
59
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
“Побудова систем штучного інтелекту”


Слово «кібернетика» (грец. kybernetes — рульовий, штурман, керманич) було запропоноване американським вченим Норбертом Вінером (1894— 1964) як найбільш придатне для вираження ідеї всеохоплюючого мистецтва регулювання й управління, що застосовується у найрізноманітніших галузях. Значного поширення це слово набуло після виходу у світ у 1948 р. книги Вінера «Кібернетика. Управління і зв'язок у тварині і машині». Один із перших теоретиків кібернетики У. Р. Ешбі якось дуже точно зауважив, що кібернетика стосується реальних машин приблизно так само, як геометрія — фізичних об'єктів. За його словами, сучасна геометрія не обмежується уявленнями про тривимірні земні тіла і їх відображенням у двовимірному просторі креслень. Вона вільно розглядає різноманітність форм і просторів. Ця різноманітність набагато перевершує можливості наочного мислення людини. Те саме можна сказати й про кібернетику, предметом якої є область «усіх можливих машин», а не тільки тих, що доступні сучасній промисловості. Тому кібернетики не бояться критиків, які вказують на те, що деякі з кібернетичних ідей нині не мають реального фізичного смислу. Спростовуючи таку критику, кібернетики посилаються на теорію інформації, яка характеризується тим, що завжди має справу з певними можливостями.
За книгою Вінера, кібернетика містить такі теорії:
інформації;
негативного зворотного зв'язку;
автоматів;
складних машин та ін.
Учені стверджують, що Вінер першим зрозумів необхідність виділити й вивчити задачі, що є загальними для проблем управління і зв'язку, які цікавлять фізиків, електротехніків, математиків, філософів, психологів, біологів та ін. На думку Вінера, усі ці задачі мають загальні властивості й вивчаються кібернетикою. Тому про кібернетику можна говорити як про міждисциплінарну науку, основу якої становлять математика й математична логіка.
Кібернетиків логіка зацікавила передусім у зв'язку з так званими кінцевими автоматами, що є в певному розумінні продуктами розвитку логічних систем.
Торкаючись питання про кінцеві автомати, повертаємося до відомої теорії релейних пристроїв, яку ще називають теорією дискретних автоматів. Створення подібної теорії багато в чому зумовлене пошуком різних можливостей переробки інформації у кібернетичних системах, а також аналізом і синтезом складних релейних схем та конструюванням цифрових електронно-обчислювальних машин.
Між іншим, методи теорії автоматів використовуються для доведення теорем, пов'язаних з основами математики.
Розглянемо найпростіший з дискретних автоматів, вхідні й вихідні величини якого позначаються двома символами — «0» і «1». Перетворення таким автоматом вхідних величин у вихідні еквівалентні перетворенням, що здійснюються в логіці, тому їх можна назвати логічними автоматами, а функції, що описують такі перетворення, — логічними функціями.
З елементарних логічних функцій будуються складні функції, котрі описують властивості різних логічних автоматів.
Великий внесок у теорію логічних автоматів зробив англійський вчений А. М. Тьюрінг (1912— 1954), який у 1937 р. довів, що універсальна обчислювальна машина теоретично можлива і їй під силу розв'язання практично необмеженого числа різних задач. Придуманий ним гіпотетичний пристрій, названий потім «універсальною машиною Тьюрінга», рухаючись вперед і назад по стрічці, на якій записані дані та програма, щось зчитує й щось переписує доти, доки не виникає відповідь.
За словами Д. Мічі, особисті спроби Тьюрінга побудувати машину закінчилися безрезультатно, та його ідея про те, як це зробити, виявилася неперевершеною.
«Машина Тьюрінга» — це не машина у власному значенні слова, а тільки її теорія. Згідно з цією теорією обчислювальна машина має містити кінцевий автомат, з'єднаний з головкою, що читає та пише. Ця головка може записувати символи на паперовій стрічці й зчитувати їх. Стрічка поділена на комірки, де зафіксовано відповідні символи (наприклад: «0» і «1»), і виступає вданій «машині» як запам'ятовувальний пристрій.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Побудова систем штучного інтелекту

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок