Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Акварелі Т.Г.Шевченка

Акварелі Т.Г.Шевченка

Назва:
Акварелі Т.Г.Шевченка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,42 KB
Завантажень:
476
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Акварелі Т.Г.Шевченка


До акварелі Шевченко звертався упродовж майже усього життя і залишив у цій техніці найбільшу частину своєї живописної спадщини. 94 акварелі Шевченка зберігаються у Державному музеї Т.Г.Шевченка в Києві; 17, виконаних в Альбомі 1845р. — в Інституті літератури ім.Т.Г.Шевченка Національної Академії Наук України (ІЛ НАНУ). Окремі твори — у колекціях Музею О.С.Пушкіна, Інституті російської літератури (Пушкінський дім) Академії наук Російської федерації (СПб), Російського музею (СПб), Варшавського національного музею. Разом з тим значна кількість оригінальних Шевченкових акварелей залишається незнайденою або й втраченою . На щастя, кілька з них збереглися в копіях інших художників або в репродукціях у різних виданнях (на жаль, здебільшого однотонних). За друкованими та архівними джерелами зареєстровано ще понад 20 акварельних творів Шевченка, місцезнаходження яких невідоме (можливо, їх більше — у багатьох згадках не вказана техніка виконання).
Доробок Шевченка в акварельному живописі складається переважно з творів портретного та пейзажного жанрів, включає він також кілька сюжетних малюнків. До перших, ще не впевнених спроб прилучитися до виконання розповсюдженого тоді мініатюрного портрета до нас дійшли “Енгельгардта П.В. портрет” (1833) та “Портрет невідомої” (1834). Вони засвідчують досить вправне володіння рисунком — основою образотворчого мистецтва, набутим, цілком ймовірно, ще у Вільні на лекціях Й.Рустемаса, копіюванням з різних естампів (приміром “Жіноча голівка”, 1830). У них виявлений пошук у відтворенні аквареллю кольорових співвідношень та світлотіньових градацій. Як зазначав Шевченко в Автобіографії, він тоді багато малював аквареллю портретів з натури. Згодом, у Петербурзі, під час відвідування 1835 рисувальних класів Товариства заохочування зудожників, де також приділялася значна увага копіюванню, Шевченко звертається до поширених в Академії мистецтв історичних сюжетів і в техніці акварелі створює композиції “Александр Македонський виявляє довір’я своєму лікареві Філіппу”, “Смерть Віргінії” (обидві 1836), з частковим застосуванням акварелі “Смерть Сократа” (1837), вирішені за канонами академічного історичного живопису. Шевченко застосовує підкреслено графічний рисунок, ілюмінований аквареллю. Колір у них значною мірою служить також розв’язанню композиційних завдань. Упродовж кількох років митець досягає високого професіоналізму у складній техніці письма прозорою водяною форбою. Легкістю й прозорістю відзначаються портретні твори передакадемічних років “Абази К.(?) портрет”, “Портрет невідомого” (донедавна помилково вважався портретом Є.Гребінки) — обидва 1837, “Портрет невідомого” (1837–38), “Портрет дівчини з собакою”, “Луніна М.О. портрет” (обидва 1838). Проте творчість Шевченка в галузі акварельного портрета років навчання в Академії мистецтв не могла залишатися поза К.Брюлловим. Учень копіює його акварельні портрети І.А.Крилова та В.А.Жуковського. На осінній 1839 академічній виставці експонувалися два акварельні портрети пензля Шевченка [1]. Вони схвально відзначені у газеті “Северная пчела” (1839, 14.10, 4.11), досить широко схарактеризовані у розгорнутій рецензії на виставку в журналі “Отечественные записки”: “... Два вельми непогані портрети аквареллю художника Шевченка. Вони добре нарисовані й мають багато сили у фарбах. Бажано б тільки трошки більшої легкості в тонах”[2].
Звертається в цей час Шевченко і до сюжетних композицій. На замовлення видавця альманаху “Утренняя заря” В.А.Владиславлєва він скопіював акварелі К.Брюллова “Перерване побачення” та “Сон бабусі і онуки”, за якими виконувалися гравюри для видання[3]. Іншу копію з акварелі “Перерване побачення” Шевченко подарував В.А.Жуковському перед його від’їздом на початку травня 1841 за кордон. Створені у ті роки власні композиції — “Жінка у ліжку” (орієнтовно 1839–40), “Натурниця”, “Марія” — за поемою О.С.Пушкіна “Полтава” (обидві 1840), “Циганка-ворожка”(1841) засвідчують уважне студіювання учнем технічних прийомів вчителя.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Акварелі Т.Г.Шевченка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок