Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Культурне життя країни

Культурне життя країни

Назва:
Культурне життя країни
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,76 KB
Завантажень:
76
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Дизайн
У великих розвинутих індустріальних державах класичний модерн як стиль оформлення всіх сфер життя після 1920 року знайшов своє місце. Важлива концентрація нових ідей була основана в Німеччині в 1919 Вальтером Грапіусос, який створив так званий “інститут для оформлення” (“Баухаус”). Це торкалося серійного випуску товарів легкої промисловості, уявлення про сучасний одяг, зображення в графіці, оформлення засобів масової інформації. Створились експериментальні засобів масової інформації. Створили експериментальні цехи, де оперативно розроблялись безпосередня дискусія з тенденціями освітніх мистецтв. В 1933 році цей процес призупинився – свобода мислення не відповідала тотальній вимозі оформлення і програмному самозбереженню націонал-соціалізму. Деякі представники “Баухасу” емігрували за океан (в Чикаго діяли Василь Кандінський, Пауль Кле, Вольтер Гроліус). Після 1945 року мистецтва оформлення відновлювалось. З 1955 року швейцарець Макс Біл створив першу дизайнерську студію (м. Ульм). Тільки тоді почало вживатися слово “дизайн” – спочатку для виробів технічної промисловості, потім – у сьогоднішньому широкому спектрі значення.
Німецький дизайн одягу традиційно орієнтувався на Париж або Рим, але поступово в міжнародних змаганнях розробляв свої власні позиції. Підприємства “Boss”, “Escada ” в області одягу здобули міжнародне визнання.
Розповсюдження тенденції дизайну не мислиме без засобів масової інформації і картин: дизайнери фотографії в співпраці з графічними дизайнерами мають завдання представляти товари чи продукцію, зближувати виробників та клієнтів. Професії дизайну несуть особливу істотну відповідальність – вони допомагають орієнтуватись в заплутаній можливості різноманітностей.
Про актуальність тенденції моди в Мюнхені, Дюссельдорфі, Берліні інформують щорічні виставки, ярмарки, звіти дизайнерів усіх федеральних земель Німеччини.
ФІЛЬМИ
У 1962 р. на одному з фестивалів (“Західнонімецькі дні короткометражного фільму”) до молодих режисерів була висунута вимога – створювати новий німецький фільм. Цю обіцянку вони змогли виконати тільки через багато років. Адже ще націонал-соціалістична цензура знищила німецьку культуру фільму, і в 50-ті роки був помітний дефіцит національного кіновиробництва. Молоді німецькі режисери сприймалися як покоління, що не має батька. Та поступово жанр розвивався, появились музичні фільми, сімейні дарами, комедії. Успіхом користувались розважальні фільми Гельмута Койтнера (“Капітан Капенинка” 1956) Курта Хоффмана (“Ми вундеркінди”, 1958), Гаральде Браунс (“Нічне чергування”, 1936). Але наступ американського кінофільму поставив національний кінематограф у важке становище, і тільки підтримка державою (фінансування) молодих режисерів сприяла розвиткові нового німецького фільму в кінці 60-х років. Такі режисери як Олександр Клюне, Едгар Райц, Петер Шамоні зуміли досягнути успіху в кіновиробництві. Не так добре ішли справи в таких режисерів, як Кристиан Цивер, Макс Віллатзкий, котрі намагались продовжити перевагу націонал-соціалізмом традицію пролетарського кіно.
На зміну інтенсивному розвитку нового німецького фільму прийшла криза поколінь конфлікти – ми кіномитцями. Економічні закони, направлені на підтримку кіновиробництва сприяли появі декількох серійних проектів, але молоді кінематографісти “тіснилися знову по краю”. Успіх вони мали лише у жанрі літературної екранізації, і цією дорогою багато режисерів ідуть і до сьогоднішнього дня. В екранізації “Musiе” Фолькера Шлендорфа, “Втрачена честь” Казаріни Блам появились портативні тенденції виробництва чесних, академічно старанних, художньо цінних фільмів.
Позитивний розвиток кінематографії в 70і роки був би неможливий без широких заходів, направлених на це (економічні субсидії. Грошові премії, опікунська підтримка молодих режисерів).
Деякі випускники Мюнхенського інституту телебачення і фільму, є відомими до сьогоднішнього дня: Вольфганг Петерсен, Вім Вендерс (піднімали тематику людських відносин).
Протягом останніх років деякі кінематографісти вразили публіку і критиків своєрідними, вдалими проектами – Кріста Клагес (“Роза Люксембург”), Доріс Деррі “Чоловіки”, і все це підтверджує, що тільки великий талант прокладає собі дорогу у майбутнє.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Культурне життя країни

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок