Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Скачати реферат: САКРАЛЬНА АРХІТЕКТУРА РУСИНІВ-УКРАЇНЦІВ НА ТЕРЕНАХ СХІДНОЇ СЛОВАЧЧИНИ ХVІІІст

САКРАЛЬНА АРХІТЕКТУРА РУСИНІВ-УКРАЇНЦІВ НА ТЕРЕНАХ СХІДНОЇ СЛОВАЧЧИНИ ХVІІІст / сторінка 4

Назва:
САКРАЛЬНА АРХІТЕКТУРА РУСИНІВ-УКРАЇНЦІВ НА ТЕРЕНАХ СХІДНОЇ СЛОВАЧЧИНИ ХVІІІст
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,02 KB
Завантажень:
271
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
В Х ст. роздрібнені східнослов’янські племена об’єднуються в суспільному державному утворенні – Київській Русі. В результаті утворення цієї держави починає формуватися східнослов’янська етнічна спільнота, з якої пізніше розвинувся український народ. І хоч питання західного кордону наведеної держави донині залишається спірним, виразні сліди Київської Русі не викликають сумніву. Це вилилось у мові, культурі, у етнонімах «русин», «руснак», «руський», в топонімах Руськів, Руська Бистра, Руський Потік, Руська Воля, Руська Кайня, Руський Грабовець, Руський Кручов, Руські Покляни.
3.1 Паралельні зв’язки дерев’яних будівель слов’ян
Ще давно перед нами багато фахівців в області церковного мистецтва і релігії спостерегли, що східна модель християнства, презентована як католиками східного обряду, так і православними вірниками не була постигнута цивілізаційними недугами в такій мірі, як це сталося у західно- християнському світі. І філософія життя вірників східного обряду була набагато виразніше пов’язана з природою та чутливіша до твердих втручань людини. Більшість церков в порівнянні з латинськими костьолами є скромніші та інтимніші. Дерев’яні храми в русино-українських місцевостях на Словаччині, в Польщі і в Закарпатській області засвідчують це твердження. Така скромність, правда, аж ніяк не є наслідком обмежених матеріальних, технічних та інших можливостей.
3.2 Будівнича майстерність дерев’яних церков
північно-східних районів Словаччини
Усі дерев’яні храми з урбаністичного погляду займають домінантне місце. Як правило вони були збудовані на підвищених ділянках села. Це робилося тому, що церква була і є в селах головною спорудою, і в разі пожежі чи іншої надзвичайної ситуації церква носила інформативну функцію.
В ареал церкви входять цвинтарі. В деяких випадках вони знаходяться прямо біля церкви (с. Гунківці (рис.3.1), с. Прикра), в інших – поза зрубною, або кам’яною огорожею з вступною брамкою, застрішеною гонтом (с. Потоки (рис.3.2), с. Шеметківці).
інструменти були дуже простими. До них входили пилка, свердло, шнур, струг і сокира. В багатьох випадках не помітно слідів роботи пилки[41,26].
У своїй основі всі церкви мають зрубну конструкцію . Найбільше народні майстри використовували хвойні дерева для матеріалу: ялинки, смереки, сосни. Нижні бруси, деякі поперечні бруси, одвірки та віконні рами виготовлялися з дуба, або навіть з тиса чи червоної смереки. Споруда переважно розміщувалася на сильних каменях, простір між ними виповнювався додатково. Суцільні фундаменти з місцевого пісковику робились на вологих місцях. Саме у ХVІІІст. суцільні фундаменти уже стають зразком у народному будівництві[41 ,26]. Це було перейнято з досвіду кам’яного зодчества. З’єднувальною сумішшю виступала в першу чергу глина, потім – пісок і вапно.
Для того, щоб захистити підвалини від атмосферних опадів у верхній частині зрубу виготовляли стріху. Як стверджує П.Юрченко, конструктивно опасання навколо верхньої частини зрубу вирішувалось двома способами[41,19-20]. Перший спосіб влаштування полягає в тому, що для утримання даху на кутах зрубу випускають кронштейни, на які спираються прогоничі. Другий спосіб влаштування полягає в тому, що дах тримається на стовпах, які розміщені навколо зрубу на відстані 1,5 – 2 м. По них проходять прогоничі, на які спираються невеликі крокви, прибиті другим кінцем до зрубу.
Важливим і цікавим є винахід народних майстрів у народному будівництві. Він полягає в тому, що західний зруб до верха був звужений. Це можна помітити при горизонтальному плані. Даний трюк ілюзійно робив споруду вищою, і в свою чергу така конструкція забезпечувала стабільність будівлі.
Теслярсько-різьбярські та ковальські орнаменти – невід’ємна частина сакральних споруд. Роботи ремісників знаходимо на таких деталях: одвірки, віконні рами, несучі стовпи, балки.
Наші предки не мали високої архітектурної освіти, не розробляли плани на папері.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: САКРАЛЬНА АРХІТЕКТУРА РУСИНІВ-УКРАЇНЦІВ НА ТЕРЕНАХ СХІДНОЇ СЛОВАЧЧИНИ ХVІІІст

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок