Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Особливості сучасних між цивілізаційних відносин Сходу і Заходу

Особливості сучасних між цивілізаційних відносин Сходу і Заходу

Назва:
Особливості сучасних між цивілізаційних відносин Сходу і Заходу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,89 KB
Завантажень:
313
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
РЕФЕРАТ
на тему:
„Особливості сучасних між цивілізаційних відносин Сходу і Заходу”


Характер сучасної культури. Маскульт і висока культура Заходу. Масова культура як засіб культурної війни. Культурна самобутність народів світу. Різноманітність культур і засоби масової інформації. Космізація і екологізація культури. Діалог культур Заходу і Сходу
Панорама культури XX ст. досить барвиста. Зовсім незначна частина населення світу — мисливці та збирачі — є носієм архаїчної культури; більша частина людства перебуває на рівні традиційної, аграрної культури; і лише одна третина з 5 млрд людей досягла стадії науково-технічної, сучасної культури. Цілком зрозуміло, що внаслідок потужного розвитку засобів масової комунікації та інформації сучасна культура впливає на архаїчну і традиційну культури багатьох народів світу. У зв'язку з цим необхідно розглянути характер сучасної культури, окреслити її контури і виділити основні риси. Для сучасної культури характерні насамперед такі процеси, як індустріалізація та інституціоналізація.
Витоки процесу індустріалізації походять з далекого минулого, однак сьогодні цей процес різко прискорився. Зруйнувавши звичаї, пов'язані зі старими формами виробництва, змінивши звички вжитку, відірвавши трудівників від їх грунту, індустріалізація релятивізувала культуру як середовище. Нині інформація і різноманітність техніки інформації сприяють посиленню абстрактної раціоналізації колективного життя в цілому. Сюди можна приєднати й такі явища, як прискорене навчання, розповсюдження великих тиражів преси, супутникове телебачення, нові системи аудіовізуальної техніки, зіткнення партій. Все це призвело до створення досить ефективного світу думок — нової фігури культури як горизонту.
Будь-яке суспільство являє собою спадковість інститутів, тобто організованих форм колективного життя, спадкоємність яких утворює сферу. Ці інститути — щось подібне тканині, яка зіткана із звичаїв, звичок, із переплутаних ниток колективної пам'яті. В усіх суспільствах, навіть архаїчних, ця тканина замінюється від різкого чи плавного ходу історії. Процес програмування інсти-туціоналізації культурних змін, котрий почався ще в минулі сторіччя, нині швидко поширюється. Наука і мистецтво стають індустрією, механізм розвитку якої ховається від його творців. Навчання стає все більше формалізованим: школа розповсюджує свій вплив, і навчання віднині — турбота держави; людська поведінка на всіх своїх стадіях дає привід для уроків, лекцій, програм і екзаменів. Для всіх цих різноманітних починань необхідні базис, організація, бюрократія, чітко визначені норми. На зміну повільним процесам інсти-туціоналізації минулого, коли в людей було відчуття певної стабільності культурного середовища, прийшло її виробництво. У певному смислі нині відбувається незвичайне зміщення культури як середовища в бік культури як горизонту.
Сучасній сфері культури, що втягнута у виробництво завдяки розширеному колу інституціоналізації та програмування, може відповідати горизонт видовища з притаманними йому рисами. Насамперед горизонт видовища рухливий, бо ж події, моделі, проекти виникають і одразу вислизають. Щоб подія, модель чи то проект мали певну сталість, щоб можна було спробувати висловитися про них, виходячи з власних намірів і всього свого життя, їм потрібна точка опору в середовищі. Коли в середовищі людини, в її повсякденному житті все стає відносним, їй нічого не залишається, окрім споглядання тієї мінливої відносності, і споглядання її в спектаклі. Як включатися до подій, що множаться й стикаються? Залишається лише сісти край дороги істо-* рії й дивитися, як минає повз тебе череда акторів, політиків, артистів, вчених, іноді — філософів.
З цим пов'язана і інша риса горизонту видовища: видовище примушує людей споглядати його не думаючи. Ще Арістотель помітив з приводу театру, що він дає людині можливість випробувати страсті, які не погрожують її власному життю. Чому б не поширити це проникливе зауваження на культуру, котра цілком перетворилася на видовище? Протягом тисячоліть горизонти культури зміцнювалися неодноразово у нерозривному зв'язку з перетворенням середовища і змінами вірувань.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Особливості сучасних між цивілізаційних відносин Сходу і Заходу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок