Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Загальна характеристика німецької естетичної думки кінця XVIII-початку XIX ст

Загальна характеристика німецької естетичної думки кінця XVIII-початку XIX ст

Назва:
Загальна характеристика німецької естетичної думки кінця XVIII-початку XIX ст
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,72 KB
Завантажень:
107
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Контрольна робота на тему: Загальна характеристика німецької естетичної думки кінця XVIII-початку XIX ст.


Зміст


Вступ
Німецька класична естетика ХУШ-ХІХ ст. — найважливіший етап у розвитку світової естетичної думки. Найбільш видатними її представниками були Кант, Фіхте, Шіллер, Гегель, Фейєрбах. Їхньою головною заслугою є розуміння естетичної науки як органічної і необхідної частини філософії і включення її у свої філософські системи.
Діалектичний метод дослідження німецькі філософи успішно застосовували не тільки до вивчення естетичних проблем, але і до аналізу усього світового художнього процесу.
Класики німецької філософії бачили зв'язок естетичних проблем і мистецтва з найважливішими задачами даного історичного періоду, постійно підкреслюючи їхню тісну взаємодію з життям суспільства і людини.
Естетичні концепції містили в собі гуманістичні тенденції, тому що спиралися на діалектичний метод дослідження і розглядали художню культуру історично. Німецька класична естетика вплинула на розвиток естетичних теорій Англії, Франції, Італії, Росії.
1. І. Кант
Основоположником німецької класичної естетики був видатний філософ І. Кант (1724-1804). Головним твором Канта по естетиці стала „Критика здатності судження” (1790). Слідом за «Критикою чистого розуму» (1781) і «Критикою практичного розуму» (1778), вона являє собою третю частину його теорії пізнання, що викладає три основних види «загальних здібностей душі».
Кант пояснює природу естетичного судження, що, на його думку, відмінно від логічного судження. Естетичне судження є «судженням смаку», у той час як логічне має своєю метою пошук істини. Особливим видом естетичного судження смаку є прекрасне.
Кант визначає чотири моменти суб'єктивного сприйняття прекрасного:
1. прекрасне вільно від практичного інтересу;
2. прекрасне носить загальний характер і має значення для кожного;
3. краса є форма доцільності предмета, оскільки вона сприймається в ньому без уявлення про мету;
4. прекрасне є те, що подобається без поняття, як предмет необхідного милування.
В другій частині «Критики здатності судження» — у «Аналітиці піднесеного» — Кант розвиває своє навчання про піднесення. Філософ підкреслює, що піднесене має ті ж чотири характеристики, що і прекрасне. Піднесене також вільно від інтересу, воно має значення для усіх, воно доцільно і необхідно. Тим часом Кант показує і розходження. Він виділяє два типи піднесеного: «математично піднесене» і «динамічно піднесене». Прикладом першого є величини, що мають довжину в часі і просторі: небо, океан; друге — виражає величини сили і могутності: повені, землетруси, урагани. В обох випадках піднесене придушує нашу уяву. У «Критиці здатності судження» Кант приділяє увагу і двом іншим основним категоріям естетики — трагічній і комічний.
У своєму аналізі мистецтва філософ зосереджується на двох питаннях: природа і виховання генія і класифікація мистецтв.
Кант формулює чотири якості художнього генія:
- геній абсолютно оригінальний;
- творчість генія повинна бути зразковою;
- геній — це здатність створювати правила;
- геній зустрічається лише в мистецтві.
У ході свого подальшого міркування філософ дійде висновку про те, що геній має потребу у вихованні й освіті, тому що без цього будь-яка обдарованість вироджується.
Інша проблема, до якої Кант звертається у своєму навчанні про мистецтво, — це систематизація і класифікація його видів. Усі мистецтва філософ розділив на: словесні (красномовство і поезія), образотворчі (пластику, живопис) і мистецтва «витонченої гри відчуттів» (музика і мистецтво фарб). Провідним видом мистецтва Кант вважає поезію, що «... естетично піднімається до ідеї» (Кант И. Критика здатності судження. Соч. У 6-и тт. Т. 5.— С. 345). По здатності викликати «щиросердечне хвилювання» після поезії йде музика. Серед образотворчих мистецтв перевага віддавалася живопису.
2. Ф. Шіллер
До числа яскравих представників німецької класичної естетики належить поет і філософ Ф.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Загальна характеристика німецької естетичної думки кінця XVIII-початку XIX ст

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок