Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Малевич Казимир Северинович (1878—1935)

Малевич Казимир Северинович (1878—1935)

Назва:
Малевич Казимир Северинович (1878—1935)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,53 KB
Завантажень:
303
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Малевич Казимир Северинович (1878—1935)


Великий реформатор i один iз головних героїв iсторiї мистецтва ХХ ст., Казимир Малевич народився 11 (23) лютого 1878 р. в Києвi у польській сім’ї. Батько, Северин Антонович, служив керуючим на одному з цукроварних заводiв вiдомого українського промисловця І.Терещенка. Мати, Людвiга Олександрiвна, була на 13 рокiв молодшою за чоловiка. Творчо обдарована жiнка, вона писала вiршi польською мовою. Казимир був старшим серед 14 дiтей Малевичiв. Зрiлостi досягли дев’ятеро: Казимир, Антон, Болеслав, Бронiслав, Мечислав, Марiя, Ванда, Северина й Вiкторiя.
У 1890 р. батько переводиться на цукроварний завод у селі Пархомiвка, поблизу Бiлопiлля, й родина переїжджає з ним. Казимира влаштовують у п’ятикласне сiльськогосподарське училище. Найсильніші враження пiдлiтка пов’язанi з українським мистецтвом розпису: “... на цьому тлi й розвивалася любов до мистецтва, до малювання”.
У 1894 р. Малевичi перебираються у Вовчик, потiм — до Конотопа. Казимир знайомиться (як виявилося, на довгi роки) з Миколою Рославцем, згодом всесвiтньо вiдомим композитором-авангардистом. Крім того, займається живописом: “Фарби, палiтра, пензлi, парасольки, складений стiлець iз самого Бiлопiлля — не давали менi спокою. Менi було 16 рокiв, я вже малював, як менi здавалося, все: i корiв, i коней, i людей”. Проте з професiйним “оформленням” дару якось не складалося. Хай там як, але в київськiй школi малювання М.Мурашка Казимир не затримався. Втiм, сiм’я знову переїхала — цього разу до Курська, де Северин Антонович поступив на службу в управлiння залiзницi.
У Курську 18-рiчний Казимир органiзовує гурток аматорiв мистецтва. Його найближчими помiчниками стають брат Болеслав i товариш Микола Рославець (“Я дiяв по лiнiї малювальнiй... Вiн дiяв по лiнiї музичнiй”).
Керiвником гуртка був професiйний живописець Лев Квачевський. До занять ставилися серйозно — малювали зi спецiально виписаних із Москви гiпсiв, а також моделей. У 1898 р. роботи Малевича вперше з’явилися на виставцi. Незважаючи на дуже скромний “курський” масштаб цiєї подiї, художник нiколи не забував про нього — вiн починав вiдлiк (згодом грандiозної) виставкової дiяльностi.
1899 р. Малевич одружився з полькою Казимирою Зглейц. У шлюбi народилося двоє дiтей — Анатолiй (який помер малим) i Галина. Казимир влаштовується креслярем у технiчний вiддiл управлiння залiзницi. Водночас збирає грошi на навчання в Москвi.
Вiн їде туди восени 1904 р. (як iмпресiонiст — за його визнанням): мета — Московське училище живопису, лiплення i зодчества, куди 1905 р. i подав прохання. Воно виявилося марним, як i наступнi два (1906; 1907). Відвідував приватну студiю Ф.Рерберга. Оселився в будинку-комунi В.Курдюмова в Лефортово. Згодом на запитання про освiту відповідав, що всього досяг тiльки самоосвiтою.
Казимир стрiмко пройшов усi попереднi етапи розвитку мистецтва: захоплення передвижниками залишилося далеко позаду. Малевич-iмпресiонiст вiдбувся в 1907 р. — пiсля довгого (з весни до осенi) перебування в Курську. Його твори нагадували скорiше постiмпресiонізм. Повернення до Москви (осiнь 1907) принесло новi змiни: “Москва iконна перекинула всi мої теорiї i привела до третьої стадiї розвитку. Через iконописне мистецтво я зрозумiв емоцiйне мистецтво селян, яке любив ранiш”. Крiм iкон, була ще виставка “Блакитна троянда”, сповнена медитативним спокоєм i загадковiстю. Почалося захоплення символiзмом — утiм, теж недовге.
Пiд час революцiї 1905—1907 рр. вiн разом iз братом Мечиславом бере участь у барикадних боях у Москвi. Однак привабливiшими були бої, пов’язанi з реформуванням мистецтва. Боротьба за “нове мистецтво” йшла завжди, але ще нiколи не була так тiсно пов’язана з епатажем — принаймні саме так сприймала її бiльшiсть глядачiв. На органiзованих журналом “Золотое руно” виставках демонстрували щось нечуване — картини Сезанна, Ґоґена, ван Гога, Матiсса, а також представникiв новiтнiх захiдноєвропейських художнiх течiй — кубiзму, фовiзму й експресiонiзму; експонувались і твори молодих росiйських художникiв — Михайла Ларiонова, Наталiї Гончарової, які мали скандальну славу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Малевич Казимир Северинович (1878—1935)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок