Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Культурне відродження на початку xix ст. в західноукраїнських землях

Культурне відродження на початку xix ст. в західноукраїнських землях

Назва:
Культурне відродження на початку xix ст. в західноукраїнських землях
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,55 KB
Завантажень:
270
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Культурне відродження на початку xix ст. в західноукраїнських землях
В цей час український етнос на західноукраїнських землях представляло здебільшого селянство. Воно зберігало рідну мову і етнічний характер традиційно-побутової культури, виявляло себе і активною суспільною силою. При чому карпатське опришківство і численні виступи проти панщизняних повинностей носили збройний, антидержавний характер.Такими ж були і масові втечі селян, і підпали панських маєтків, та й селянські заворушення, що не раз спалахували з небувалою силою в різних місцевостях Східної Галичини, Північної Буковини, Закарпаття. Вони придушувалися лише з допомогою військових частин та спеціальних каральних загонів. А вже судові процеси сільських і міських громад з поміщиками, колективні скарги до адміністративних органів свідчили не тільки про тяжку долю народу в Австрійській імперії, а й про гнучкість системи, яка приймала конституції і пробувала керуватись законом.
Істотним було те, що в процесі боротьби росла і розвивалася солідарність трудового селянства як всередині громад, так і між громадами, виростали свідомі селянські ватажки. Особливо страшним був той дух непокори, що жив у душі народу. Описуючи в кінці XVIII — на початку XIX ст. наддністрянську околицю між ріками Стриєм і Лімницею на Підкарпатті, польський публіцист і етнограф І.Червінський, власник поміщицького маєтку в цій місцевості, з обуренням констатував, що немає села, де б не нарікали на начебто "нестерпні утиски і тягарі", що скрізь чекають волі, що "селянин радий би панщину назавжди викреслити з своїх обов язків", що він є "завжди головним ворогом пана", вважає його основним винуватцем свого ганебного і підневільного становища.
Відношення народу до влади знаходило вияв і в його усній поетичній творчості. Всупереч офіційній політиці, галицькі, буковинські, закарпатські селяни своєю традиційною культурою і самоназвою "русин", "руснак" засвідчували почуття духовного зв'язку з усім українським народом. Цим заперечується твердження сучасного польського дослідника Я на Козіка про те, що люд Галичини у першій половині XIX ст. не мав національної свідомості.
Очевидно, що соціальна активність і антифеодальна спрямованість народу впливала на формування суспільної думки на західноукраїнських землях. Зрозуміло, що в українського панства і церковної греко-католицької ієрархії ці настрої співчуття не викликали. Однак і вони не могли не задуматись над тим, що асиміляція українців, заперечення самобутності, культури — це втрата грунту під власними ногами. Це розуміло низове духовенство, яке повсякденно стикалося з простолюддям.
Іще слабо досліджено процес зростання інтересу до народу і його культури на західноукраїнських землях перед "Руською трійцею". А вже в кінці XVIII ст. тут порушувалися питання про необхідність освіти народною мовою. А у 1816 р. в Перемишлі виникло товариство з метою підготовки книжок для народу освітнього і релігійного змісту. Там же для підготовки сільських вчителів у 1818 р. було засновано дяко-учительску школу. Варто зазначити, що все це було б неможливо здійснити без підтримки такого видатного діяча греко-католнцької церкви, як Михайло Левицький.
Він дуже багато зробив для розвитку українського шкільництва в Галичині. Ще в будучність свою перемишлянським єпископом М. Левицький підготував єпархіальний синод 1818 р. з постановою про створення парафіяльних шкіл з українською мовою навчання. Були видані катехизис, буквар і катехитичні науки для дітей, які підготував Іван Могильницький.
М. Левицький став першим греко-католицьким митрополитом Галичини — українцем. І на цій посаді він не переставав дбати про опіку уніатських консисторій над українськими школами. Саме завдяки його підтримці зміг успішно займатися просвітницькою діяльністю Іван Могильницький.
Зрозуміло, що цій роботі чинили всілякі перешкоди офіційні власті і особливо запеклий опір — поміщики. Вони віддавали у рекрути дяків-учитслів, чинили розправу над селянами, які підтримували школу і посилали до неї своїх дітей.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Культурне відродження на початку xix ст. в західноукраїнських землях

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок