Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Типологічна харак¬теристика сільських поселень та селянських садиб українців Кар¬пат XIX - початку XX століть

Типологічна харак¬теристика сільських поселень та селянських садиб українців Кар¬пат XIX - початку XX століть

Назва:
Типологічна харак¬теристика сільських поселень та селянських садиб українців Кар¬пат XIX - початку XX століть
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,22 KB
Завантажень:
28
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
В Українських Карпатах східнослов'янські поселення існували з давньоруських часів, про що свідчать літописи та і топонімічні дані. Населені пункти містилися у гірських долинах вздовж торгівельних шляхів та поблизу солеварень. У ХV-ХVШ ст. під впливом соціально-економічних та історичних умов проходив інтенсивний процес заселення цього краю. Сільські поселення в Карпатах, як і на території всієї України, розвивалися на базі малодвірних селищ.

У XIX - на початку XX ст. село було основним соціально-економічним типом поселення на досліджуваній території. У цей же час в Українських Карпатах масово виникають присілки, що зумовлено земельною тіснотою та особливостями господарських занять горян. Вказані типи сільських населених пунктів характерні для багатьох слов'янських народів.

Розвиток капіталізму призвів до змін у соціальній та економічній структурах села, викликаних дальшим обезземеленням і майновим розшаруванням селянства, появою промислових підприємств, залізниць, виділенням місцевих торгівельно-ремісничих центрів. Внаслідок цього ряд великих сіл набув рис, характерних для тогочасних містечок. Однак через економічну відсталість краю лише окремим сільським поселенням надано офіційного містечкового статусу. Багато еволюціонували у великі багатодвірні сільські поселення, а кілька перетворились у села. Паралельно відбувався і зворотний процес: деякі містечка, втративши внаслідок різних причин значення місцевих торгівельно-ремісничих центрів, деградували у села.

На основі польових етнографічних та архівних встановлено, що в Українських Карпатах у XIX - на XX ст. побутували різні форми сільських поселень: ні, рядові, ланцюгові, комбіновані та вуличні. Вони комплексом факторів: конкретними природи та соціально-економічними умовами, державним вом, а також східнослов'янськими та загальноукраїнськими етнічними традиціями.

Форми поселень на початковому етапі їх існування залежали значною мірою від напряму господарських занять населення та особливостей навколишнього середовища. У XIX - на початку XX ст. розвиток типів планування сільських населених пунктів визначали в основному соціально-економічні фактори.

На Гуцульщині в структурі господарських занять населення тваринництво. Тому садиби місцевих горян розташовувалися розсіяно в долинах та на схилах гір ближче до пасовищ і сінокосів. У землеробські частині Українських Карпат (Бойківщина, Лемківщина) поселення зосереджувалися, як правило, в глибині гірських долин з пологими терасованими І, вздовж берегів рік і потоків. Сільські поселення бой-та лемків відрізнялися від гуцульських більш за походженням І широко в українців Карпат є безсистемний тип планування населених пунктів. На Гуцульщині поселення безсистемної форми з розсіяним та розсіяно-гніздовим типами розселення над іншими. У бойків і лемків цей тип планування в широких гірських долинах та улоговинах і мав та загальноукраїнська традиції розташовувати поселення вздовж берегів водойм і орієнтація житла фасадом на сонячні румби прослідковуються у рядовому плануванні, поширеному на Бойківщині та Лемківщині. За типом населені пункти рядової форми у цих етнографічних районах здебільшого скупчено-гніздові. Залежно від конкретних місцевих умов вони розвивалися в одно і багаторядові, прирічкові та придорожні. На Гуцульщині даний тип рідкісний і, як правило, мав розсіяну чи розсіяно-гніздову забудову.

У землеробській частині Українських Карпат значного по-набули поселення ланцюгової форми з гніздовим ти-розселення. Генезис ланцюгового планування у цьому регіоні зумовлений вузькістю гірських долин, двопільною системою землеробства та східнослов'янською традицією прирічкового розташування селищ.

Поселення з комбінованим плануванням побутували на всій досліджуваній території. Вони складалися з фрагментів кількох форм, характерних для того чи іншого етнографічного району.

Вуличний тип планування сільських поселень в Українських Карпатах зустрічався спорадично. Незначна кількість їх на Закарпатті розвинулась із рядової форми під впливом державного законодавства. Вуличне планування мали здебільшого німецькі колонії.

Основними факторами, які впливали на розвиток форм поселень у XIX - на початку XX ст., виступали

власність на землю, роздрібнення та земельна тіснота. Еволюція типів планування про-у кількох напрямах: ущільнення забудови, вздовж невеликих приток рік, трансформації поселень у комбіновані.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Типологічна харак¬теристика сільських поселень та селянських садиб українців Кар¬пат XIX - початку XX століть

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок