Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Початок літературного синтезу храмового дійства

Початок літературного синтезу храмового дійства

Назва:
Початок літературного синтезу храмового дійства
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,46 KB
Завантажень:
21
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
ПЛАН

Вступ 3

1. Початок літературного синтезу храмового дійства:

богословські побудови Максима, творчість Дамаскина,

внесок Фотія в обгрунтування церковного віровчення

і храмових ритуалів, самобутність Михайла Пселла 4

2. Розвиток агіографії, храмової поезії, естетики,

музичної культури, храмового мистецтва 7

3. Місце Візантії в культурі світу ........................................................... 12

Висновки .................................................................................................. 14

Список використаної літератури ……………………………………… 15

ВСТУП

Визначальною рисою духовного життя Візантійської імперії до середини VІІ ст. стало безроздільне панування християнського світогляду. Глибоку релі-гійність стимулювали тепер не стільки догматичні спори, скільки наступ ісламу, який вели араби, натхненні ідею "священної війни" і боротьбою з язичниками - слов'янами і проболгарами.

Ще більш зросла роль церкви. Нестабільність життєвих підвалин, гос-подарська і побутова невпорядкованість мас населення, убогість і постійна не-безпека з боку зовнішнього ворога загострили релігійні почуття підданих імпе-рії: стверджувався дух смиренності перед обставинами " земного світу", покір-ливого підкорення "духовним пастирям", безмежна віра в чудеса і знамення, у спасіння через самозречення і молитву.

Стрімко збільшувалася кількість храмів, множилося число монастирів. Як ніколи раніше, розцвів культ святих, особливо поклоніння відомим лише в даній місцевості, окрузі, місті; на них як на "власних" небесних заступників по-кладалися всі надії.

Поширення марновірств допомагало церкви панувати над розумами па-рафіян, множити свої багатства й укріплювати своє становище. Цьому сприяло і зниження рівня грамотності населення, крайнє звуження світського знання.

Однак торжество теології, ствердження її панування за допомогою на-сильства приховували серйозну небезпеку - богослов'я могло виявитися не-спроможним перед критикою іновірців і єретиків.

Як будь-яка ідеологічна система християнство мало потребу в розвитку. Необхідність цього усвідомлювалася у вузьких колах церковної еліти, яка збе-рігала традиції високої релігійної і світської освіченості.

Отже, літературний синтез церковних ритуалів, систематизація богослов'я ставали найголовнішою задачею для пропагування ідей християнства.

1. ПОЧАТОК ЛІТЕРАТУРНОГО СИНТЕЗУ ХРАМОВОГО ДІЙСТ-ВА: БОГОСЛОВСЬКІ ПОБУДОВИ МАКСИМА, ТВОРЧІСТЬ ДА-МАСКИНА, ВНЕСОК ФОТІЯ

В ОБГРУНТУВАННЯ ЦЕРКОВНОГО ВІРОВЧЕННЯ І ХРАМОВИХ РИТУАЛІВ, САМОБУТНІСТЬ МИХАЙЛА ПСЕЛЛА

Пошуки оригінальних філософських і богословських рішень почалися вже в другій половині VІІ в., хоча найбільш видатні праці в цієї сфері були створені в наступному сторіччі. Характерним у даному зв'язку є той факт, що на загальному тлі занепаду культури в середині VІІ в., за суттю, лише храмова література відчувала певний підйом: цього вимагали насущні інтереси правлячої еліти.

Незалежно від того, що Максима Сповідника піддав гонінням сам імпе-ратор Констант ІІ, теоретичні шукання цього теолога відповідали потребам па-нуючого класу; без них була б неможливою поява "Джерела знання" Дамаскина.

Основою богословських побудов Максима є ідея возз'єднання людини з богом (через подолання прірви між духовним і плотським) як возз'єднання першопричини всього сущого, цілого з його частиною. У сходженні до духов-ного активну роль Максим відводив самій людині, її свободній волі.

Іоанн Дамаскин поставив перед собою і виконав дві основні задачі: він критикував ворогів правовірності (несторіан, маніхєїв, іконоборців) і система-тизував богослов'я як світогляд, як особливу систему ідей про бога, створення світу і людини, визначивши її місце в земному і потойбічному світах.

Компіляція (відповідно до девізу Дамаскина - "не люблю нічого свого") на основі аристотелевської логіки представляла основний метод його роботи. Він використовував і природничо-наукові уяви давніх мислителів, але ретельно відібрав з них, як і з догматів своїх попередників-богословів, лише те, що ні в якому ступені не суперечило канонам всесвітніх храмових соборів.

За своєю суттю, творчість Дамаскина навіть за середньовічними мірками позбавлена оригінальності. Його літературні праці відіграли велику роль в ідейній боротьбі з іконоборством, але не тому, що містили нові доводи на за-хист традиційних уявлень і храмових обрядів, а завдяки усуненню з церковних догматів протиріч, приведенню їх у струнку систему.

Значний крок вперед у розвитку богословської науки, у розробці нових ідей, що стосуються проблем співвідношення духу і матерії, вираження думки і її сприйняття, відносин бога і людини, був зроблений під час запеклих спорів між іконоборцями і іконопочитателями. Але в цілому аж до середини ІX в. фі-лософи, богослови, літератори залишалися в колі традиційних ідей християнст-ва.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Початок літературного синтезу храмового дійства

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок