Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Шумерсько-Вавілонська культура

Шумерсько-Вавілонська культура

Назва:
Шумерсько-Вавілонська культура
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
97,85 KB
Завантажень:
65
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Населення Стародавньої Месопотамії створило одну з найдавніших культур, яка істотно вплинула на культурний розвиток народів усієї стародавньої Передньої Азії, передусім хетів, євреїв, хурритів і навіть єгиптян. Її підвалинами стали надбання шумерів, що було запозичені вавилонцями та ассирійцями. Давні рабовласницькі держави Шумер, Вавилон утворюються в долинах рік Тігр, та Євфрат приблизно в той же час, що і в Єгипті. Тут виникає другий найважливіший осередок цивілізації стародавнього світу. Цю рівнинну область давньогрецькі географи назвали «Месопотамією», що означає «Межиріччя». Територія Месопотамії, яку Біблія називає «рівниною Санаар» поділяється на дві географічні зони – Південну і Північну Месопотамію. Південну Месопотамію вчені ще називають Вавилонією. Тут не було ні промислової деревини, ні будівельного каменю, ні металевих руд. Населенню Вавилонії доводилось обходитися у господарських роботах майже виключно глиною та очеретом. Природнокліматичні умови на півночі Месопотамії істотно відрізнялися від південної частини. Типовий ландшафт Ассирії це кам’янистий степ з родючими, краще зволоженими ніж у Вавилоні землями. Втім, орних земель в Ассирії було небагато, бо гори майже впритул підходили до берегів річок. Вологи вистачало для того, щоб не будувати складну систему дамб та каналів і обходитися колодязною системою поливу. Ассирія була багато на будівельний камінь та залізні руди.

Найдавнішим населенням країни, що заклало основу цивілізації в Месопотамії, були шумери, відомі з ІV тис. до Н.Е. Зовні шумери були невисокими, кремезними, з масивним горбатим носом, короткою шиєю, довгим волоссям, безвусі, але бородаті.

До характерних рис ментальності шумерів й вавилонців історики відносять їх закоренілий індивідуалізм та м’якість вдачі. Їх не захоплювала груба фізична сила; вони більше цінували розважність, незлобливість, миролюбність. Шумери і Вавилоні багато плакалися на свою гірку долю, проте нічого не робили, щоб її поліпшити.

Дослідники звернули увагу, що в жодній писемній пам’яті не прославлялася як доброчесність праця, а неробство не засуджувалось. Моральним кредо для шумерів і вавилонців було користування усіма радощами земного життя.

З перших століть ІІІ тис. до Н.Е. історія шумерського суспільства відновлена не лише за матеріальними пам’ятками, але й за письмовими джерелами. Віднайдені списки царських династій, що правили в державах Межиріччя. На початку ІІІ тис. до Н.Е. на території Межиріччя знаходилося кілька десятків невеликих міст-держав, що виникали шляхом синойкізму, тобто злиттям кількох сільських общин. Типом населення, характером господарського життя та адміністративного управління вони майже не відрізнялися від сільських поселень.

Міста Шумеру, збудовані на пагорбі і оточені стінами, були основними носіями шумерської цивілізації. Вони складалися з кварталів, в кожному з яких був храм місцевого бога. Бог головного кварталу вважався володарем всього міста. Правитель міста був тільки намісником бога і свої накази видавав від імені бога. Правителя називали енсі (пан, що кладе наріжний камінь), або лугарем («велика людина», тобто «господар»). Титул лугаря був найпочеснішим. Іноді правитель мав обидва титули.

Уперше Вавилон згадується в легенді про Саргана Древнього та в документам ІІІ династії Ура. Політичне і культурне значення Вавилону зростало безперервно протягом віків, починаючи з ІІ тис. до Н.Е. На авансцену близькосхідної історії Вавилон піднявся у ХVІ ст. до Н.Е. завдяки сприятливій міжнародній обстановці та діяльності царя Хаммурапі, якого у Старому Заповіті названо Амрафелом. У І тис. до Н.Е. він настільки затьмарив всі інші міста регіону, що греки за назвою цього міста почали іменувати Межиріччя Вавилонією.

Вавилоні часів царя Хаммурані зараховують до тих регіонів, які можна назвати колискою цивілізації.

Вже на початку ІІ тис. до Н.Е. Месопотамія ввійшла в період бронзового віку. Систематичне використання металу сприяло зростанню продуктивності праці в землеробстві, що зберігало першорядне значення в економіці регіону. Використовувалася мотика, яка була пристосована для боронування, серпи, плуг, який був оснащений спеціальною воронкою, куди засипалося зерно, та трубкою, через яку насіння подало в борозну. При оранці застосовувалась тягова сила биків. Серед домашніх тварин поряд з ослами, мулами з’являється кінь.

Об’єднання під владою Вавилону земель Месопотамії сприяло розширенню торгівлі. Функції грошей виконувало срібло. Активно розвивалося і ремесло.

Після падіння касситських правителів Вавилоні зміцніла при Навуходоносорі І (1126-1105 рр. до н.е., який отримав ряд перемог над Асирією. Внаслідок цього Вавилонське царство, яке отримало в науці назву Нововалилонською або халдейською, стає наймогутнішою державою Передньої Азії. Під владою Халдейської династії Вавилон знову досягає економічною і культурного розвитку.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Шумерсько-Вавілонська культура

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок