Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Медична етика: принцип біоетики, принцип “не нашкодь

Медична етика: принцип біоетики, принцип “не нашкодь

Назва:
Медична етика: принцип біоетики, принцип “не нашкодь
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,24 KB
Завантажень:
79
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Принцип біоетики.

Розглянувши у першому розділі генезу біоетичної думки, можна зробити такий висновок: біоетика, передусім, є спробою створення особливого систематичного мислення, напрямленого на аналіз різноманітних втручань людини у медикобіологічні процеси. Проте перед цим мисленням постає завдання – виявити такі цінності і норми, які повинні регулювати не тільки поведінку людини, а й втручання науки і техніки в усі прояви життя. Тобто мова йде про вироблення основних принципів біоетичного судження.

Але це досить нелегко зробити. По-перше, суттєвим стає нехтування вироблених тисячоліттями європейських цінностей і норм. Згадаймо, наведену Ортегою-і-Гасетом історію про цигана, котрий пішов сповідатися, але совісний священик сперш спитав його, чи він знає Божі заповіді. На що циган відповів: “Присяйбі, панотче, я хотів вивчити їх, та пішов поголос, що їх мають скасувати”.

Подібним є становище у сучасному світі. Іде поголос, що європейські заповіді вже неважні, і таким чином люди – одиниці і народи – користаються з нагоди, щоб зажити без законів. Бо поза європейськими законами не було інших ( ;с.99). Так, європейські заповіді втрачають свою силу. Але в цьому, можливо, і полягає завдання біоетики, щоб відродити їх, піднявши на новий більш якісний рівень.

По-друге, всі сьогодні погоджуються з тим, що перед науками про життя необхідно ставити етичні вимоги. Проте не всі приходять до єдиного формулювання етичних норм чи теоретичного обґрунтування етичних суджень. Напротязі багатьох століть в європейській культурі формувались, замінюючи один одного, різноманітні моральні принципи, правила і рекомендації. Тому, враховуючи усю багатоманітність існуючих етичних теорій, як вірно зазначає Б.Юдін, було б просто дурістю сподіватися на віднайдення такого принципу чи групи принципів, який би задовільнив всіх

( 1; с.5). Всередині біоетики існують різні етичні критерії, які нелегко

примирити між собою, тому мова може йти тільки про “формальні правила,

які ґрунтуються на принципі терпимості будь-якої етики” (2; с.45).

У біоетичній практиці діє цілий арсенал різних етичних правил і принципів: утилітарних, деонтологічних, теологічних, віртуальних, які дуже часто суперечать одне одному. Представники утилітарної та деонтологічної етики (головних напрямів біоетики) додержуються не тільки різних принципів, але й різних філософських та світоглядних основ цих принципів. Відмінності цих напрямів зосереджуються на лінії “корисне – належне”. Але навіть у цьому випадку прагматикам і ідеалістам не вдається чітко розмежувати основи своїх теорій, що засвідчує їх постійне апелювання до “загальних” положень: відвертості, інтуїції, природного права людини, традиції та ін.

Тривалий час в англомовній літературі з біоетики панував принципіальський підхід, який використовував тільки два принципи – принцип благодіяння і принцип справедливості. Але з часом цей підхід піддається гострій критиці, що спричинило появу інших підходів. Так, англійський філософ Р.Віч до першорядних принципів, що діють у біоетиці, до вже відомих принципів благодіяння і справедливості, залічує автономію особистості, чесність, прагнення уникнути людської смерті. Т.Богамп і Дж.Чілдрес називають такі первинні принципи як автономія, “не нашкодь”, благодійність, справедливість (4). Франкена говорить про принцип справедливості, принцип рівноправ’я та принцип милосердя, який зобов’язує нас сприяти всезагальному благу, запобігати шкоді й творити добро.

Важливо зазначити, що характер вибору та об’єднання будь-яких принципів як засадничих для сучасної етики буде мати емпіричний характер.

Ми зупинимось на широковідомій концепції американських спеціалістів у сфері біоетики Т.Богампа і Дж. Чілдреса, бо саме їхня концепція, за словами Б.Юдіна, дозволяє в систематичній і зрозумілій для сприйняття формі викласти етичні засади біомедицини ( ;.с.5). Крім того, саме ці принципи прозвучали на IV Всесвітньому конгресі з біоетики (Токіо,

1998р.):

- визнання автономії особистості, права людини самій розв’язувати усі питання, що стосуються її саме, психіки, емоційного стану. Всі різновиди процедур повинні здійснюватися за умови поінформованої згоди особистості;

- дотримуватися принципу справедливості – рівного способу до суспільних благ. Насамперед це стосується охорони здоров’я та технологій, якщо вони використовують суспільні кошти, права платників податків на рівну частку необхідних для нормального життя засобів із суспільних фондів;

- дотримуватись гіппократівського “не нашкодь”;

- дотримуватись розширеного зазначеного принципу Гіппократа: ”не лише не нашкодь, а й чини добро”.

Проте і ці принципи можуть видатися утопістичними, як на сьогодні.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Медична етика: принцип біоетики, принцип “не нашкодь

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок