Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Традиційне вбрання Карпат

Традиційне вбрання Карпат

Назва:
Традиційне вбрання Карпат
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
222,14 KB
Завантажень:
67
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Традиційна культура українського населення цього надзвичайно самобутнього регіону розвивалася у загальноукраїнському руслі, незважаючи на те, що його територія протягом довгого часу переходила з рук в руки загарбників. Існує й генетичний зв'язок культури місцевого населення з давньоруською культурою, що простежується не тільки по історико-археологічних джерелах, а й у пізніших музейних експонатах і польових матеріалах.

Народний одяг Карпат являє собою своєрідний феномен. Специфічні історичні умови, замкненість натурального селянського господарства, обмеженість ринку збуту — все це уповільнювало розвиток традиційної культури, зокрема культури вбрання, прийоми створення якого майже без змін передавалися від покоління до покоління. Триваліше, порівняно з іншими районами України, побутування в Карпатах традиційних народних промислів та ремесел забезпечило величезне розмаїття неповторного етнографічного матеріалу, на жаль, недостатньо вивченого й досьогодні.

В окремий комплекс можна виділити одяг населення гірських районів Карпат. Своєрідністю визначався костюм гуцулів, в якому зберігалося багато архаїчних рис. Чоловіча сорочка була тунікоподібною, з характерною вишивкою на з'єднанні рукавів зі станом. Носили її навипуск, підперізуючи широким шкіряним поясом (чересом) із металевими прикрасами та орнаментальним тисненням. Штани шилися з білого полотна (покрениці), кольорового сукна (крашениці) або білого сукна (гачі). Холоші знизу іноді закочувались і вишивались. Найвідоміші елементи костюма гуцулів — кептар і сердак (прямоспинний короткий піджак із домашнього сукна темного кольору, з бічними клинами або без них). Зверху вдягалася прямоспинна довга манта з пелериною. Плечовий та верхній одяг у гуцулів густо оздоблювався вишивкою, аплікаціями. Чоловіки пов'язували шию хусткою, а волосся підрізали спереду. З головних уборів поширені були облямована хутром шапка й хутряна вушанка. Влітку в багатьох місцевостях чоловіки вдягали пояркові брилікресані, оздоблені півнячим пір'ям. Характерним взуттям були постоли, що вдягались на онучі або панчохи з домотканого сукна (капці). Молодь носила й чоботи.

Не розлучалися гуцули зі шкіряною, прикрашеною тисненням та мідними бляшками торбинкою, яку вішали через плече (тобівка, бесаги), порохівницею (перехресниця) й гопірцем.

Чоловіки, як і жінки, прикрашали себе намистом із плодів, у яке іноді вплітали мідні ґудзики, а також браслетами, мідними ланцюжкамир-ретязями. Ретязі з хрестиками одягали на шию, ними скріплювали поли сердака, коли його накидали на плечі, на них підвіпгували до пояса люльку. Носили також персні з пірамідальними горбками.

Сорочка гуцулок була з прямим поликом і вузенькою обшивкою при шиї. Заміжні жінки одягали одну або дві смугасті запаски, дівчата — спідниці. Жіночі кептар і сердак не відрізнялися від чоловічих. Крім того, жінки носили також сердак на хутрі й короткий кожушок. Святковим жіночим одягом була гугля — плащоподібна накидка з вовняної тканини.

У гуцулів заплітали коси не тільки дівчата, а й заміжні жінки. Дівчата вплітали у волосся також штучні коси з конопель або гарусу. Дівоче вбрання голови було, як правило, вінкоподібне; зокрема, тут носили старовинне чільце — нанизані на дротик або ремінець мідні пластинки у формі маленьких стручків чи пелюсток. У заміжніх жінок побутувала намітка, поверх якої голову інколи обвивали складеною в смугу хусткою. На свята одягали багато шийних, вушних і ручних прикрас: згарди — нанизані на шнурок хрестики, а між них трубочки з латуні або закручені спіраллю мідні дротики; гердан — плаский ланцюжок подібний до ажурного коміра: ковтки — низані з різнобарвного бісеру грушоподібні сережки, а також сережки з підвісками з намистин або металевих пластин; ретязі, нараквиці (щось на зразок браслетів, сплетених із різнокольорової вовни), персні. За взуття для всього жіноцтва правили постоли, які в свята вдягали з панчохами (капчурами), а для дівчат — ще й чоботи. Жінки носили ногавиці — доколінниці.

Особливостями лемківського чоловічого комплексу були сорочка з розрізом на спині, яка заправлялася в штани, та чуганя — суконний плащоподібний одяг із довгою пелериною та імітацією рукавів, що одягався наопашки.

Сорочка бойків також мала розріз на спині Їхній сердак, як і лемківський, нагадував свиту. У бойків ще на початку XX ст. траплялася хутряна безрукавка — бунда, один бік якої був незашитий і зав'язувався ремінцями. Чоловіки-бойки подекуди заплітали волосся у дві коси.

Взагалі в одязі бойків та лемків чимало спільного з гуцулами. Чоловіки всіх зазначених груп носили короткий верхній одяг типу сердака або піджака, подібні до кептаря безрукавки з тканини — лейбики, катанки. Поширений був також одяг типу опанчі, в якому замість відлоги пришивалася пелерина (сірманя у лемків, сіряк у бойків).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Традиційне вбрання Карпат

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок