Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Декоративно-прикладне мистецтво

Декоративно-прикладне мистецтво

Назва:
Декоративно-прикладне мистецтво
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,80 KB
Завантажень:
282
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.1


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
«Мистецтво починається з поваги до речей»

К. Чуковський

Стереотипність, усередненість «предметів» побуту і споживання, зокрема в Україні, значно активізувала художників, які працюють у сфері декоративно-прикладного мистецтва. Дизайн (художнє конструювання), народні ремесла привертають увагу діячів культури, широких кіл глядачів, входять до системи освіти в Україні. Також на розвиток декоративно-прикладного мистецтва вплинуло посилення ролі дизайну у світовій культурі.

Відновлення тем і образів, найяскравіших декоративних форм виявилося в килимарстві й декоративному склі.

Великого значення в оформленні інтер'єрів набуває гобелен — сюжетний килим великих розмірів. Багата українська традиція гобелена, який став дуже популярним на початку нашого століття. Основоположниками українського гобелена були Є.Кульчицька, М.Бойчук, С.Колос. Нині ці традиції продовжують насамперед випускники Львівського інституту побутового і декоративного мистецтва. Гобелен демонструє багатство пластичних можливостей, є синтетичним жанром. У ньому поєднується гладкий текстиль і навіть «текстильна скульптура» — об'ємне ткацтво.

У другій половині XX ст. розширилася база художнього скла, використовуються різні способи його обробки (гранування, хімічне травлення, розпис). Великого значення набуває техніка вільної, фантазійної формотворчості й прикрашання простору біля печі виробами зі скла — так зване «гутне скло».

Гутами раніше називали склодувні майстерні в Україні, які знаходилися в лісистих і піщаних місцевостях. Як правило, гутне скло має теплий зелений колір.

Скло потребує точності задуму, багатих предметних зв'язків та асоціацій. Свідчення цьому — творчість Андрія Бокотея — українського художника по склу, заслуженого діяча мистецтв України, проректора Львівської Академії мистецтв. Він — автор 80 виставок у різних країнах світу, організатор унікальних художніх акцій у Львові

— Міжнародних симпозіумів художнього скла. У своїх роботах домагається зв'язку об'єму і площі, прозорості та звичної «сірої стіни». У своїх роботах Бокотей виступає і як художник світла — виразними є його абстрактні композиції з переливчастими відтінками, відблисками. Його форми наче створюються всередині скла, де виникає дивовижний образ «іншого» символічного світу. Пригадуються традиції вітчизняного модерну початку століття, що додало склу блискучих неповторних форм фантазії та мрії. Творіння Бокотея «Чумацький шлях», «Народження матерії», «Всесвіт» називають класикою українського художнього скла.

...Художник розповідає легенду про древни мореплавців, які заночували біля вогню на піщаному березі. Раптом їхній товар — брили солі — перетворився на прозору масу. Тоді вони разом за допомогою піску створили те, що назвали склом.

Оригінальністю творчого почерку вирізняється художнє скло Тамари Московки, заслуженого художника України. Докладно вивчивши різноманітні техніки українського гутного скла, художниця обрала для себе техніку матового гравіювання — обробка неглибокими гранями без остаточного полірування. Один з найвідоміших її творів — «Свято праці», композиція з п'яти предметів, вертикальних ваз. Образи цієї композиції народилися під враженням численних подорожей Т.Московки, зокрема до Карпат. Звідси

— дивовижні використані в композиції відтінки синьо-зеленого, що нагадують вершини карпатських гір. Пейзаж — ніби відгомін рухів людей, їхнього танцю.

Розвиток народних ремесел пов'язаний із безпосереднім зверненням до багатства народних традицій, можливостей їх творчого осмислення. Так, своїми керамічними виробами славиться село Опішня — тут роблять майоліку, «гутне» скло, килими. Майстри Опішні широко використовують символіку українського килима й вишивки, зокрема квітів. Це важливо тому, що в народній творчості квітка — не тільки символ краси, а й символ життя людини. Наприклад, вінок означає відновлення життя, його вічний кругообіг і безперервність.

І все-таки основним видом декоративно-прикладного мистецтва в Опішні є кераміка — унікальне явище в історії української культури.

Кераміка — вироби (кахлі, скульптура, вази тощо) з обпаленої глини.

В Опішні виготовляють різні види керамічного посуду: миски, глечики, барильця (посуд для вина), гарбузи (посуд для води), посуд у вигляді фігурок тварин — барана і лева, найдавніших українських символів домашнього вогнища. Багато із зазначених видів кераміки, виготовлених в Опішні, майже зникли з промислів в інших українських містах. Найбільші майстри Опішні — І.Білик, Г.Пошивайло, В.Омеляненко та ін. На жаль, спроба перевести унікальні народні промисли, зокрема й досвід опішнянських гончарів, на рейки конвеєрного виробництва виявилася невдалою. За таких умов зникає необхідна для декоративно-прикладного мистецтва авторська оригінальність рішення, варіанти форм і образів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Декоративно-прикладне мистецтво

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок