Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Культура Середніх віків

Культура Середніх віків

Назва:
Культура Середніх віків
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,63 KB
Завантажень:
125
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.3


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Культура і мистецтво Візантії. Середні віки в Європі. Арабо-ісламська культура. Українська культура Княжої доби.

1. Культура Візантії. Нова релігія – християнство – запанувала в ІУ ст. в усій Римській імперії, в тому числі й у Візантії, колишнього грецького міста-поліса, яка стала наймогутнішою державою раннього середньовіччя. Бог здобув вічну хвалу за терпіння в ім’я спасіння людей. Раціональність античного гуманізму змінилася на екстатичне осягнення таємниці Бога, а світ постав як еманація Бога, а не самоцінна сутність. Традиції античного мислення збереглася (Августин) поряд з вірою в неможливість раціонального осягнення божественного.

Ранньохристиянська культура охоплює територію від Італії до Месопотамії і Єгипту. Мистецтво Візантії ввібрало безпосередні впливи імператорського Риму, а своїми коренями сягає до Греції, Передньої Азії, Сирії, Єгипту. З Персії візантійці спровадили пишний двірський церемоніал, коштовні тканини, оздоблені візерунками фантастичних звірів. З Палестини – будівництво пам’яток про святі місця, надгробних каплиць, з Азії – бані над храмами, з Єгипту – традицію монашої аскези, з Олександрії – рукописи і коштовності зі слонової кістки. Спочатку Константинополь був виразно елліністичним містом. Всюди стояли античні скульптури. В ньому орнаментальність Сходу і елліністичні традиції переплавлені в своєрідну власну систему: “Храм – це земне Небо”. В той час коли Західна Європа перебувала впродовж 1 т н.е. під пануванням варварів, в Константинополі настає найвищий розквіт культури і мистецтва в добу Юстиніана (527-565). Він розширив імперію до Африки та Іспанії, зміцнив внутрішній політичний устрій і право. В архітектурі побутують два типи храмів: 1)ротонда і 2)базиліка. Ротонди з античними елементи купола і колонади споруджували над гробами мучеників і захисників віри, над місцями хрещення. Саркофаги з останками святих, оздоблені рельєфами, спочатку з сценами битв, пізніше з картинками життя Христа, мали зберігати їхні тіла до другого Пришестя. Базиліки будувалися для згромадження вірних в єдиній Церкві. Базиліки з нефами прямокутної форми закінчувалися круглою частиною під банею, зверненою на схід. Найвищим зразком візантійської базиліки є храм Айя Софія (№6), споруджений за повелінням імператора Юстиніана 537 р. грецькими будівничими Антеміосом та Ізидором. Багате внутрішнє оздоблення – мозаїки, орнаменти, освітлення з 40 вікнами та свічками – відтінює стриманість зовнішнього вигляду базиліки, як багата внутрішня душа християнина вивищується над тлінним тілом. Людина скромна ззовні, насичена багатим внутрішнім життям. Найвищого злету ранньохристиянське мистецтво досягло за імператора Юстиніана (УІ ст.). для оздоблення використовували мармур, золото, срібло. Виробляли золоті і срібні хрести, чаші, ковші, тарелі, зі слонової кістки – трон цісаря. Феномен візантійської мозаїки (Сан Вітале, Равенна, №1), (мавзолей в Равенні, У ст., №3) відзначається кольоровими плямами на золотому тлі поверхонь різної конфігурації. Мозаїки, “кам’яний живопис”, викликають стан екстазу “іншого світу”. В ній бачимо вираз духовності, втрату матеріальності, аскетизм облич, схематизація простору. Домінує одуховленість очей, підкреслено сакральну сутність зображених постатей – в них більше духу, ніж тіла (в цьому відмінність від античних мистецьких ідеалів). Мозаїчні зображення ангелів з Нікеї (№8). Фрески з Кастельсепріо – Народження Христа (№9). Образ Христа в найранішій християнській традиції – це скромний Учитель серед рибалок і учнів, а в пізніших зображеннях – Небесний володар Пантократор з рисами земного царя, що віддзеркалило орієнтальні філософські засади суспільства з всемогутнім володарем на чолі.

Історіографію розвинув літописець Прокопій УІ ст., зі своїм ясним викладом фактів, інколи пояснюючи події Божим вмішуванням чи давньогрецьким фатумом. Хроніст Малалас описує події зі східним красномовством.

В добу іконоборства (УІІ-УІІІ ст.) іконоборці заперечували можливість зображення Бога, і почали оздоблювати храми хрестами і рослинними орнаментами (грона винограду як символ вина – Ісусової крові). Після відновлення ікон (лише як зображень, а не сутності Бога) з творів мистецтва зникає поетичний екстаз (який був притаманний у співі Романа-солодкоспівця і мозаїках Софії), і настає доба догмату.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Культура Середніх віків

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок