Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Культура Передньої Азії і Стародавнього Сходу

Культура Передньої Азії і Стародавнього Сходу

Назва:
Культура Передньої Азії і Стародавнього Сходу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,96 KB
Завантажень:
68
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Найдавніші культури цього регіону включають Межиріччя (Месопотамію), Єгипет, Палестину, Закавказзя. Вже у первісно-родову епоху Західна Азія посіла чільне місце серед інших країн, звідси, мабуть, походить винайдення бронзи. Викопні рештки в Сузі і Тепе Гавра з ІУ т до н.е. свідчать про розвинуті форми мистецтва виробу посуду і прикрас. Посуд з Сузи збагачений оздобами, вишуканий формою, вироблений на гончарному крузі. М’які лінії згину, яскраво виражені рівні вертикальні смуги орнамент звфігурок тварин з узагальненим силуетом, підкресленням деталей ( перебільшено потужні роги, витягнуті динамічні тулуби показують намагання і вміння майстра підкреслити окремі характеристичні риси образу). Переважання зображень тварин свідчить про безпосередні і довірливі стосунки людини зі світом тварин, що висловлено і в найдавніших байках.

Історія давніх східний цивілізацій, на думку багатьох вчених, починається з ІІІ тис до н.е., а закінчується І ст. н.е. Там були найкращі умови для землеробства, виник іригаційний або річковий тип цивілізацій, вперше виявилося підкорення природи людиною. У кінці ІУ т до н.е. виникають локальні культури народів Близького і Середнього Сходу, виникають і падають держави Шумеру, Урарту і Ассірії, які заявляють про себе містами з десятками тисяч населення, храмами, палацами, потужними іригаційними спорудами, писемністю. Давньосхідні держави тримались централізованістю влади сакралізованого правителя і реалізовувалась через розвинений чиновницький апарат, спиралася на залежність формально вільних землеробів і ремісників.

Основою давніх деспотій було насильне присвоєння правителем родового тотему (наприклад, єгипетський яструб Горус став знаком царя). Рудименти тотему залишилися в одязі царя: шати з хвостом звіра.

Праця мала колективний характер. Влада була одночасно власністю. Сакралізація правителя = легітимізація влади = правитель посередник Господа. Давньосхідна людина завжди сприймала себе не окремим Я, а органом цілісного соціального організму, частиною соціуму, через нього включаючись у коло обіг космічного буття. Східна культура, отже, характеризується жорсткою спадкоємною соціальною диференціацією та ієрархічністю, регламентованістю культурних процесів, суворим дотриманням встановлених ритуалів, монументальністю, мілітаризмом.

Культура втрачає синкретизм і однорідність, розподіляється на окремі культурні системи, створені народностями, котрі саме тоді активно формуються. У давніх культурах починає переважати писемний тип культури, з писемними сакральними пам’ятками як зразками для повсякденного життя і настановами для майбутніх поколінь. Жерці як окрема каста, що покликана легімітивувати владу правителя-деспота, адаптували до цієї мети первісну міфологію і звичаї. Мистецтво, порівняно з первісністю, поступово відділяється від мас, появляються професійні поети, ювеліри, художники, будівничі. Єгипет і Месопотамія або були взаємопов’язані в своєму культурному розвитку, або незалежно, але подібно розвивалися. Приблизно в той же історичний час розвиваються деспотії в Китаї і Індії.

Межиріччя і Палестина формують культуру Передньої Азії, а Єгипет репрезентує свою самобутню культуру. Спільність міфології окремих локальних культур Сходу витворила загальноісторичний тип культури Стародавнього Сходу.

Що стосується давньої культури Месопотамії, то в свідомості людей Дворіччя відбувається розчленування простору (як поборення хаосу) на чотири сторони світу. Число чотири стає символічним, що позначувало всеосяжність і загал: бог Мардук мав чотири ока й чотири вуха, їздив у колісниці в чотири коні та чотирма супутниками-вітрами, чотиричленний орнамент (квадратні і хрестоподібні мотиви), чотирикутний план міста. Географічне середовище відкрите, люди підлягали частим і не передбачуваним катаклізмам. Це привело до відчуття швидкоплинності, минущості і хиткості земного існування, у словесній творчості віддзеркалено суєтність буття, яке зрівнює в смерті багатого й бідного, загубленість малої людини, підкореність її випадковостям Божого промислу. Специфіка художнього мислення: нечітке розділення суб’єкта й об’єкта, матеріального й ідеального, предмета і його відображення, одиничного і множинного, людини і природи; сприйняття асоціативне, як функціонального зв’язку частини з цілим; мислення за матрицею, концепція прообразу; традиціоналізм, орієнтованість на минуле.

Впродовж віків на цій території змінювалися держави і правителі. Пастуші племена сходили з гір і захоплювали родючі долини, і потім самі падали жертвами нових завойовників. Вони знищували попередніх богів і святині, писемні пам’ятки. Царі спиралися на священнослужителів, будували пам’ятки своєї могутності в жертву богам і на пам’ять нащадкам. Вони підпорядкували мистецтво і релігію своїм інтересам влади: був встановлений єдиний бог, який підкорив менших богів. Бог був суворий і жадібний до помсти. Єдиний вихід для пригніченої необмеженою владою людини – молитва і дотримання ритуалів. Знак у сформі слова і образу мав цілющу силу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Культура Передньої Азії і Стародавнього Сходу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок