Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Зачіски у стилі бідермейєр

Зачіски у стилі бідермейєр

Назва:
Зачіски у стилі бідермейєр
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
259,41 KB
Завантажень:
94
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Після повалення наполеонівської імперії в Європі перевагу віддали новому стилю, який у моді й побуті набув назви бідермейєр, у мистецтві — романтизм. У світі моди пріоритет перейшов до Австрії. Прикладом для наслідування став герой літературного твору Людвіга Ейхродта Бідермейєруіюдерлюст — сільський учитель, пізніше успішний комерсант. Його смаки та погляди відповідали поглядам буржуазного суспільства. Кар'єра цього героя була прикладом для багатьох чоловіків.

Бідермейєр трансформував форми ампіру в дусі інтимності й домашнього затишку; в ньому відбилися як демократизм міщанського середовища, так і його смаки та вподобання. Найяскравіше цей стиль проявився у моді, яка до середини XIX ст. мала характерні риси фантазійного декору із відбитком міщанства. Ідеалом жіночої краси стала «світська левиця» із золотавим, мідно-каштановим або темно-каштановим кольором волосся, тонкою талією й замріяними виразними очима на блідому обличчі.

Характерною рисою зачісок були об'єми на скронях і маківці (рис. 4.6 а, б, в). Маючи єдину силуетну форму, вони практично не повторювалися за оформленням. Це були справжні витвори мистецтва.

Кожна жінка по-своєму розв'язувала проблему красивої зачіски. Для створення форм використовували буклі, локони, кучері, коси, петлі, джгути (рис. 4.7 а, б, в). Модними стали різноманітні проділи: зиґзаґ, поперечний, прямий, косий, боковий, У-подібний.

Дуже популярними були зачіски, в яких волосся від вуха до вуха, через середину тім'я, ділили поперечним проділом, збоку робили додатковий проділ.

З одного боку па скроні волосся щільно закручували в дрібні локони, а з другого — укладали об'ємну хвилеподібну форму, що переходила у велику буклю. Волосся, що залишалося на тім'ї й потилиці, збирали на маківці в «хвіст». З «хвоста» формували велику петлю і тонкі джгути або кіски, якими обв'язували петлю біля її основи. На потилиці знизу петлі кріпили прикрасу (бант, квіти, брошка або гребінець). Таку зачіску носили жінки на початку 20-х років XIX ст.

Наприкінці 20-х років переважна більшість зачісок стали ще ошатнішими. Популярності набула асиметрія, багато зачісок нагадували китайські (рис. 4.8. а б, в). Конструкції зачісок будувалися на основі каркасів, шиньйонів, уже готових деталей.

Модними стали пухнасті зачіски зі збитим волоссям на скронях у вигляді стружки, їх називали «збиті вершки», «навіяний сніг» (рис. 4.9 а, б}.

У середині 30-х років XIX ст. з'явилася зачіска з висячих локонів на скронях, прикрашена декоративним пір'ям, її назвали «а-ля Гортензія Манчіні».

У 40-х — 50-х роках на стиль бідермейєр помітно вплинув англійський романтизм, що проявився в довгих, правильної форми локонах — англезах. Ці охайні зачіски отримали назву «плакуча верба» (рис. 4.10).

В останній період романтизму (40-ві роки XIX ст.) змінилися силуетні форми зачісок. Поширення набули високі пучки на маківці, при цьому волосся на скронях гладенько зачісували у вигляді півкола (рис. 4.11) або заплітали в коси й укладали «бубликом» на скронях, забираючи кінці волосся на потилицю, де знизу прикріплювали шиньйон чи пучок із кіс (рис. 4.12 а, б).

Зачіски доповнювали головними уборами, які в цей період також стали витворами мистецтва. Капелюшки типу «кибитка» багато прикрашали квітами, мереживом, стрічками, бантами, брошками, пір'ям. Ці ж прикраси використовували і для зачісок, доповнюючи вінками з троянд, черепаховими гребінцями, діадемами, аграфами. Ювелірні прикраси набули надзвичайної краси й витонченості. Гігієна тіла стала культом.

Чоловічі зачіски мало змінилися порівняно з початком XIX ст. Короткі стрижки домінували впродовж усього періоду панування стилю бідермейєр. Залишилося популярним завите волосся в зачісці «а-ля Каракалла». Зачіски типу «а-ля Титус» набули більшого об'єму над чолом у вигляді «кока» (рис. 4.13).

Волосся зачісували переважно до обличчя. У зачісці «подих вітру» на обличчя зачісували волосся навіть із потилиці (рис. 4.14).

Залишилися популярними проділи. З'явився наскрізний проділ, який починався від чола і закінчувався унизу на потилиці (рис. 4.15).

Він начебто поділяв зачіску навпіл. Під кінець довжина волосся дещо збільшувалася, зачіски завивали в локони або у хвилі (рис. 4.16).

Збереглася мода на бакенбарди «фаворит» (рис. 4.17 а), а також голене обличчя.

У деяких військових можна було побачити невеликі вуса, що доповнювали коротку стрижку й бакенбарди. В кінці панування стилю бідермейєр з'являються бакенбарди різних видів — «акулячі плавники», «ковбаски», штопороподібні та ін. (рис. 4.17 б, в).

Чоловічі зачіски доповнювали головними уборами у вигляді циліндра, ширококрисих капелюхів. До аксесуарів належали тростини, рукавички, парасольки, носові хусточки, годинники на ланцюжках, краватки.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Будур Н. История костюма. — М.: Олма-Пресе, 2001.

2. Васіна З. Український літопис. Вбрання. - Т. 1. — К.: Мистецтво, 2003. 26 с.

3. Золотов Ю. Французский портрет XVIII ст. — М.: Иск, 1968.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Зачіски у стилі бідермейєр

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок