Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Стиль ампір у перукарстві

Стиль ампір у перукарстві

Назва:
Стиль ампір у перукарстві
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
59,47 KB
Завантажень:
118
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
У жіночій моді ще з часів Директорії залишилася популярною зачіска «під Тита» (рис. 4.1 а). Вона не змінювалася до 1815 р. Про це свідчить портретне зображення Марії-Луїзи (1810), виконане П. Прудоном.

Для зачісок характерною є помірна форма. За силуетом вони нагадують античні грецькі та римські зачіски (рис. 4.2 а, б).

У період ампіру (від франц. втріте — «імперія»), тобто пізнього класицизму, волосся набуло природного кольору, пудра і перуки остаточно вийшли з моди. Зачіски стилю ампір сприяли розвитку перукарського мистецтва. Особливістю зачісок того часу була віртуозна техніка завивки, за допомогою якої в зачісці створювали локони різних типів. У зачісках використовували шиньйони, їх кріпили за допомогою шпильок, гребінців, сіток, іноді каркасів конусоподібної форми. Якщо з 1810 р. в моді були зачіски з короткого завитого у локони волосся, то в 1815 — зачіски пірамідальної форми. Модний колір волосся — всі відтінки каштанового.

Косметику застосовували помірно: насамперед помаду, парфуми, рум'яна, білила, олівець для губ та ароматичні есенції.

У згаданий період у жінок стала популярною зачіска «а-ля Нінон». У такій зачісці волосся над чолом і на скронях завивали в щільно прилеглі до голови локони, на потилиці укладали буклі, а маківку прикрашали пером. У межах стилю ампір відродилася греко-римська зачіска «нодус», яка мала об'єм над чолом, джгутоподібний обідок навколо голови й невеликий вузол на потилиці знизу. Перукарі вивчали античні зачіски і майже без змін відтворювали їх. Популярними стали локони різноманітних видів. Залежно від їхньої форми з'явилися відповідні назви: «спіралеподібні», «стружка», «стрічками», «трубчасті» та ін. Деякі зачіски, що були відроджені з античності, називали ім'ям жінок, які колись їх носили: «а-ля Лівія», «а-ля Плотина», «а-ля Клеопатра» тощо. Модним став золотаво-каштановий колір волосся.

Після повалення Директорії Наполеон Бонапарт проголосив себе консулом та імператором. Наполеон, захоплений культурою й устроєм античності, намагався відродити закони, характерні для римської імперії. Протягом усього періоду його правління (1804—1815) у мистецтві та моді панував стиль ампір. Класичні ознаки цього стилю запозичені переважно з греко-римського мистецтва.

У період панування стилю ампір сформувалася зачіска, яка стала поштовхом для розвитку тенденцій, властивих наступному стилю. На тім'ї робили прямий проділ, зачісували волосся на скроні й завивали локони. З потилиці волосся підіймали догори, на маківку, і формували декоративний пучок або кріпили шиньйон. Прикрашали зачіску намистом, квітами, заколками, брошками (рис, 4.3).

Чоловічі зачіски стилю ампір продовжили тенденції періоду Директорії. В моді залишилися стрижки «а-ля Каракалла», «а-ля Титус». Після художнього оформлення зникла притаманна цим зачіскам недбалість (рис. 4.4 а, б}. Стрижки виконували на природному волоссі, про перуки вже не згадували.

Волосся над чолом укладали в «кок», який дуже нагадував гребінь півня. У чоловічих зачісках стали модними проділи. Дедалі частіше волосся зачісували до обличчя. Такі зачіски мали назву «подих вітру» (рис. 4.5).

Головні убори чоловіків набували форми циліндра, а невеликі криси — дугоподібної форми. Популярними стали бакенбарди.

Під впливом східних походів Наполеона в жіночій моді з'явилися головні убори, що нагадували чалму, тюрбан, їх прикрашали пір'ям, брошками. Але найпопулярнішим головним убором була «кибитка», оздоблена мереживом і стрічками.

Жіночі зачіски прикрашали діадемами, обручами, квітами, перлами, брошками, пір'ям. Користувалися популярністю парфуми, ароматичні есенції, помади, пудра, рум'яна. Чоловіки, наслідуючи Наполеона, користувались одеколоном (дослівно — «кельнська вода»).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Будур Н. История костюма. — М.: Олма-Пресе, 2001.

2. Васіна З. Український літопис. Вбрання. - Т. 1. — К.: Мистецтво, 2003. 26 с.

3. Золотов Ю. Французский портрет XVIII ст. — М.: Иск, 1968.

4. Иллюстрированная инциклопедия мод/ Под ред. Л. Кибаловой. Прага: Артия, 1986. — 320 с.

5. Кирсапова Р. Сценический костюм и театральная публика в России XIX ст. - М.: Артист, 2000.

6. Коконова Й., Самсонадзе Н. Женщина й ее платье: Век XX. М.: Инкомбук, 2000. - с. 63.

7. Костюм / Под ред. Ф. Ф. Комиссаржевского. — СПб.. 1910. - 176 с.

8. Матейко К. М. Український народний одяг. — К.: Наукова думка, 1996.

9. Матейко К. М. Український народний одяг: Етнографічний словник. - К.: Наукова думка, 1996. — 112 с.

10. Мода й стиль. Современная єнциклопедия. — М.: Аваита, 2002.

11. Плаксина 3. Б. й др. История костюма, стили и направлення. - М.: 2003.

12. Пономарьжов А. Українська минувшина. — К.: Либідь, 1993.

13. Стамеров К. К. Нариси з історії костюмів. Ч. 1, 2. — К.: Мистецтво, 1978. - 192 с.

14. Стельмащук Г. Г. Традиційні головні убори українців. — К.: Наукова думка, 1993. - 168 с.

15. Українське народне мистецтво: Вбрання / Під ред. В. Г. Білозуба та ін. — К., 1961.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Стиль ампір у перукарстві

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок