Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Давні слов'яни. Закладення основ специфіки українського костюма

Давні слов'яни. Закладення основ специфіки українського костюма

Назва:
Давні слов'яни. Закладення основ специфіки українського костюма
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,15 KB
Завантажень:
56
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Археологічні розкопки, описи давніх грецьких та мусульманських письменників, ранні слов'янські літописні сказання свідчать про те, що задовго до утворення держави, відомої як Київська Русь, на теренах Південно-Східної Європи мешкали праслов'янські та слов'янські племена, певним чином економічно і культурно розвинені. З найдавніших часів тут проходив великий шлях пересування різних народів з Азії на захід. Скіфи, сармати, гуни, готи та інші племена побували на цих територіях, поки не осіли по всій Західній Європі. Вони жили здебільшого у степовій частині, в Північному Причорномор'ї та в Криму. Слов'янські ж племена (поляни, сіверяни, древляни, кривичі, тиверці та ін.) розселялися в лісостеповій зоні понад річками, у дрімучих лісах, із часом просуваючись на південь. Хозари підкорили слов'ян на той час, коли ті вже мешкали на місцях, які зафіксовані ранніми літописами. Осілі племена ставали дедалі слабшими, і на початку нової ери їх витіснили завойовники гунського та угорського походження (гуни, авари, болгари, угри), які рухалися з Азії, не затримуючись довго у степу і пересуваючись далі — на Дунай і Балкани. Спустошені степи на деякий час залишалися нічиїми й поступово знову заселялися слов'янами.

Здавна сюди приїздили купці з великих азіатських царств — Персії, Індії, а також фінікійці, греки. Фінікійці ще задовго до нової ери приїздили торгувати аж до Дніпра й утворювали там свої оселі. Два з половиною тисячоліття тому по низині Дніпра та в Криму греки заснували свої колонії: Ольвію, Херсонес, Пантікапей та інші, які завдяки швидкому збагаченню грецьких купців перетворилися на квітучі міста. Народи Північного Причорномор'я підтримували зв'язки і з Китаєм, Іраном, Єгиптом, звідки привозили шовкові тканини, прикраси тощо.

На початку нової ери на формування культури давніх слов'ян з одного боку впливали цивілізації Давнього Світу (Середземномор'я та Південного Причорномор'я) , з іншого — постійний тиск північних племен, що рухались на південь, а також кочовиків зі сходу. Нормани (варяги), пересуваючись зі Скандинавського півострова Дніпром у Візантію (шлях «із варяг у греки»), часто нападали на слов'ян, забирали їх у полон і вигідно продавали в Царгороді (Константинополі) . І в Греції, і в Римі слов'яни добре цінувались як люди здорові, роботящі й миролюбні.

Кочові племена — хозари, печеніги, половці, торки, берендеї, які мешкали між Дніпром та Каспієм, завдавали великої шкоди слов'янам. Будучи народом осілим і землеробським, слов'яни постійно терпіли від ворожих нападів і мусили укриватися в укріплених містах, що сприяло розвиткові їхньої цивілізації. Давні зв'язки з греками, безумовно, підсилювали цей процес, і ці зв'язки були б значно відчутнішими, якби не безперервний натиск диких орд зі сходу. Зокрема, з греками йшов жвавий обмін товарами: слов'яни відправляли в Грецію шкури, мед, віск, а звідти отримували паволоки — дорогі тканини та одяг, які були загальноприйнятою ознакою багатства й заможності.

Значні здобутки раннього періоду культури слов'янських племен яскраво розкрилися у зарубинецькій (III ст. до н. є.— І ст. н. є.), черняхівській (II— V ст. н. є.) та інших культурах, які стали основою поглиблення взаємозв'язків із Візантією, західноєвропейськими країнами, розвиненими державами Сходу, що згодом сприяло піднесенню культури Київської Русі.

За матеріалами українського традиційного вбрання можна стверджувати, що саме тими територіями, де у пізніші часи збереглися жіночий поясний одяг з одного або декількох шматків саморобної тканини, своєрідна техніка його ткання та орнаментально-колористичного вирішення, тунікоподібні сорочки, складні жорсткі форми жіночих головних уборів — очіпків, майстерні способи драпірування та пов'язування жіночих рушникоподібних головних уборів — наміток тощо (Наддністрянщина, Наддніпрянщина, південь Поділля), проходила межа, по якій на рубежі двох ер відбувалися взаємопроникнення античної та давньослов'янської культур, етнокультурні контакти наших пращурів із цивілізаціями Давнього Світу.

Побутування в Україні широких чоловічих штанів із низькою мотнею, способів підстригання волосся і типів чоловічих зачісок, а пізніше — золототканих чоловічих поясів і способів їх пов'язування, жіночого халатоподібного простібаного осінньо-весняного одягу, деякі мотиви орнаментики, нарешті, назви певних елементів одягу — все це свідчить про давні й тривалі етнокультурні зв'язки з азіатськими кочовими племенами.

Глухі зшиті форми вбрання — сорочки, спідниці, орнаментовані тканим малюнком, способи пов'язування орнаментованих саморобних хусток, саморобне плетене взуття мають багато спільних особливостей із білоруським, російським та балтським одягом, указуючи на тісне спілкування в минулому з північними народами.

За землями Південно-Східної Європи з найдавніших часів закріпилася назва «Русь». Літописні сказання XII ст. здебільшого стосуються саме Південної Русі, тобто України.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Давні слов'яни. Закладення основ специфіки українського костюма

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок