Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Оновлення методів та напрямків в мистецтві. Скульптура, музика, театр, кінематограф, архітектура

Оновлення методів та напрямків в мистецтві. Скульптура, музика, театр, кінематограф, архітектура

Назва:
Оновлення методів та напрямків в мистецтві. Скульптура, музика, театр, кінематограф, архітектура
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
30,65 KB
Завантажень:
158
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Досягнення в скульптурі

Скульптура — це вид образотворчого мистецтва. Образотворча мова скульптури передбачає необхідність відчуття трьохвимірної, тобто об'ємної форми і вміння цією трьох-вимірністю оперувати — зображувати саме за допомогою об'єму — необхідні якості натури Культурний феномен в скульптурі здатний існувати лише у взаємодіях і чергуваннях об'ємного і плоского, заповненого і порожнього.

В російській скульптурі був помітним сильний вплив імпресіонізму. Представниками цього напрямку були відомі скульптори П. Трубєцькой і А. Голубкіна. Найбільш значним і яскравим твором того періоду у П. Трубєцького була скульптура — пам'ятник Олександрові III в Санкт-Петербурзі.

Для творчості А. Голубкіної характерним було узагальнено-символічне зображення фігури в рухові. На цей час припадає і початок творчого шляху крупного в майбутньому скульптора С. Коньонкова. На противагу імпресіоністам його твори відрізняються монументальністю, підкресленою скупістю обробки матеріалу. С. Коньонкова приваблювали сюжети з давньогрецької і слов'янської міфології, російського фольклорного побуту. Пізніше скульптор став створювати монументальні композиції і скульптурні портрети своїх сучасників.

«Пікассо скульптури» називають українського митця Олександра Архипенка. Він першим серед скульпторів створив кубістичну форму, пофарбував її в кольори спектру, ввів в неї пластичні паузи-інтервали у вигляді пройм.

Його слідами пішли найбільш впливові і радикальні скульптори минулого століття — Генрі Мур в Англії, швейцарець Альберто Джакометті, іспанець Пабло Гаргато, італієць Джузеппе Манцу...

А ще один його послідовник і друг, український скульптор Іван Кавалерідзе став автором першого у світі монументального пам'ятника в стилі кубізму. (Дмитро Горбачов).

Вже на початку минулого століття О. Архипенко став одним з найбільш відомих скульпторів не тільки в Російській імперії, а й у всій Європі. Український скульптор разом з П. Пікассо, К. Малевичем, В.Кандінським визначали тоді світову художню моду.

Еволюція театру

Театрознавство як наука почалося в Європі з 20-х років XX століття. Завдяки йому ми так багато знаємо сьогодні про театр. Виникнення театру є ознакою повноліття нації (О. Островський). Дійсно, наявність національного театру свідчить про високу ступінь цивілізованості країни. Театр — це вид мистецтва, в якому образне втілення дійсності відбувається в процесі сценічної постановки, під час гри акторів перед глядачами.

Театр — це місце для видовищ. Це мистецтво, засобами вираження якого є сценічна дія. Театр відноситься до просторово-часових видів мистецтва. Сценічне мистецтво висловлюється як в просторі, так і в часі. Театр зв'язаний ще з безліччю видів мистецтва — архітектурою, живописом, скульптурою, музикою, піснею, танцем. Отже, театр ще й синтетичний вид мистецтва.

Однією з особливостей театрального мистецтва є характер його чуттєвого сприйняття. Театр — це місце, де пульсують pathema — mathema — роеіта (від грецької — емоції-пізнання-поема). Театр — це місце, де кожна дія може бути імітована, але за всіма діями тут стоять лише дві реальності: щастя і горе або комічне і трагічне. Інакше кажучи, любов і смерть (Ерос і Танатос) — дві реальності, які визначають стан людини. Разом з тим театральне мистецтво дуже умовне, кожен глядач має багато можливостей для домислу, своєї трактовки зображуваної на сцені дії. Сказано ж бо, що маски і театральність є характерними рисами життя сучасної культури. Недарма Марина Цветаева вважала, що театр є центром фальші. А один з творців театру абсурду французький драматург Жан Жене саме за це й не любив театр. Він вважав, що західний театр є тривіальним відображенням відображення, символом занепаду суспільства. Західний театр будується на ідеї розваги, яка рідко коли сягає рівня справжнього мистецтва.

В кінці XIX — на початку XX століття відбувається процес оновлення театру, причому не тільки репертуару, а й приміщень. Так, в одному тільки Лондоні було побудовано 29 театрів, тоді, як, наприклад, за радянської влади в столиці України не було побудовано жодного театру. На підмостках сцени дискутуються важливі соціально-громадські проблеми, актуальність яких приваблює глядачів.

В історії національної культури кожної країни був свій драматург або режисер-новатор, який створив новий театр, що відповідав завданням часу. Так, з спектаклю за п'єсою Альфреда Жаррі «Убюкороль», власне, і починається історія драматургії і театру XX століття як Франції, так і світу. Цей перший драматург-авангардист своїми трагіфарсами значно розширив горизонти театрального мистецтва.

Вищими досягненнями європейського мистецтва були наступні театральні жанри: опера і балет. Ще раз нагадаємо вам, що початок XX століття в мистецтві характеризується боротьбою між академічним традиціоналізмом та авангардом.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Оновлення методів та напрямків в мистецтві. Скульптура, музика, театр, кінематограф, архітектура

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок