Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Дозвілля міського мешканця України в добу Сталінізму

Дозвілля міського мешканця України в добу Сталінізму

Назва:
Дозвілля міського мешканця України в добу Сталінізму
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,92 KB
Завантажень:
25
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Проблема дозвілля населення в період сталінізму становить частину більш загального напрямку в сучасній історіографії — історії повсякденності. Тим паче, що в період індустріалізації, розвитку комунікацій та урбанізації змінюється стиль життя людини у великому місці його ритм та форма. Історична реконструкція побуту міських жителів в період сталінізму має особливе значення для історіографії, оскільки саме тоталітарна держава намагається встановити повний контроль над усіма сферами людської життєдіяльності — розподілом, вихованням, працею та звичайно, дозвіллям. Таким чином, предметом дослідження запропонованої теми є двохвекторний процес: насадження нового стилю дозвілля людини, нормування відпочинку та розваг міського мешканця з боку влади та адаптація громадян до нових умов, витворення нових методів рекреації.

Повсякденне життя в умовах тоталітаризму є тема мало представлена у вітчизняній історіографії. Однак, оскільки традиційно в радянській науці досить сильні позиції мала соціально-економічна історія то маємо достатньо загальних робіт в яких висвітлюється матеріальне становище пролетаріату, зміни робочого дня, становлення різних форм дозвілля — спорту, кінофікації, самодіяльності тощо [1]. Організація нових форм дозвілля через впровадження радянської обрядовості висвітлена також у працях В.Келембетової, Т.Гірник, Ю.Гошко та інш [2]. Як і у більшості творів радянського періоду в наведених працях, великий масив використаних джерел часто губиться під тиском ідеологічної фразеології.

Сучасні дослідження українських та зарубіжних авторів базуються на нових досягненнях гуманітарних наук й позбавленні догматичності у судженнях. Варто згадати цікаву загальну монографію з повсякденної історії України київського центру культурних досліджень [3] та праці зарубіжних авторів [4].

Від самого початку панування більшовиків питання перебудови побуту та відповідно формування нових форм людського дозвілля стало надзвичайно гостро. Й хоча в царській Росії вже існував певний досвід організації дозвілля робітників на основі благодійних організацій більшовики повністю від нього відмовилися [5]. Для дизайнерів культури 1920-х років дозвілля стало лише рекреаційною сходинкою в революції побутових практик. Оскільки згідно культурних уявлень більшовиків людина позбавлялася індивідуальних рис то вся життєдіяльність індивідуума мала бути підкорена єдиній меті. Власне найбільш яскравою аналогією є людина як частина, гвинтик загального механізму — маси. Відповідно дозвілля міських жителів, насамперед пролетаріату, студентської молоді, та службовців мало носити виключно ідеологічний характер й направлене на досягнення конкретних політичних задач. Вільний час для людини є можливість для власного фізичного інтелектуального та духовного зростання, відтворення внутрішньої рівноваги. Згідно радикальних концепцій більшовиків 1920-х років людина мала використовувати період рекреації лише як зміну власної професійної діяльності, але направлену на досягнення конкретного результату. Так, наприклад робітникам, що направлялися під час відпустки на село, адже багато робітників були тісно пов’язані з життям сільської округи, рекомендували проводити політичну агітацію, допомагати у створення колгоспів, артілей, створювати осередки комсомолу та комітетів незаможників. [6] Оскільки для селян природно літня пора була досить гаряча, рекомендували здійснювати агітацію під час заготівель сіна, або жнив прямо у полі [7]. Подібні рекомендації надавалися також і студентам які від’їжджали на село на літні канікули [8].

Загалом організація дозвілля мас було прерогативою низових партійних та комсомольських організацій. В утопічних прожектах 1920-х років, робітник як найбільш свідомий представник «нового суспільства» майже не потребував якогось зовнішнього керування своїм дозвіллям. Рекреаційна діяльність людини регламентувалася здавна виробленою системою традиційної культури в якій розумно поєднувалися періоди духовного та фізичного відпочинку, нормувалися сімейні стосунки тощо. Насправді вільний час мешканців міста, був наповнений інформаційними ударами, засобів масової інформації, пропагандистськими масовими дійствами, котрі завдяки радикальними методами більшовицької пропаганди мали зруйнувати роками створену традицію дозвілля людини.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Дозвілля міського мешканця України в добу Сталінізму

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок