Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Що означає поняття «естетика»?

Що означає поняття «естетика»?

Назва:
Що означає поняття «естетика»?
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
26,75 KB
Завантажень:
69
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Визначення естетики (відгрец. аї&іпеії]їо& – «чуттєвий», «здатний відчувати» – науки про становлення чуттєвої культури людини випливає з органічної єдності двох її своєрідних складових:

Основні складові частини естетики не лише органічно взаємопов'язані, а й відносно самостійні.

Перша частина естетики розглядає природу, специфіку і творчий потенціал естетичного, а також категорії естетики – «прекрасне», «трагічне» і «комічне».

Друга частина естетики досліджує художню діяльність людини, її структуру та функціональну своєрідність, природу художнього таланту, видову, жанрову, стильову самобутність мистецтва тощо.

Історія становлення предмета естетики – це процес пошуку адекватного співвідношення між зазначеними частинами. При цьому своєрідну функцію «пластичного моста» виконували такі поняття, як «прекрасне», «досконале», «гармонія», «цінність», «філософія мистецтва». Впродовж віків естетика виступала і як «наука про прекрасне», і як «наука про досконале», і як «наука про закони розвитку мистецтва».

Важливе місце в естетиці займає мистецтво як вид естетичного пізнання та естетичної діяльності. Найважливішою естетичною ознакою мистецтва є те, що в процесі художньої творчості митець створює естетичну цінність – твір мистецтва. І свідома цілеспрямована діяльність митця поєднується з творчою розумовою діяльністю людини, яка сприймає твір. Завдяки мистецтву як творчості і мистецтву як сприйманню складається феномен співтворчості, який має надзвичайні можливості щодо вдосконалення внутрішнього світу людини, пробудження інтересу до творчості, гармонізації суспільства і міжлюдських стосунків.

Хоча, як уже зазначалося, поняття «естетика» традиційно пов'язують з грецьким аікіпеііігоз – чуттєвий, проте воно невіддільне також від грецьких термінів «естаномай», «естесі», «естаноме» – почуття, процес вироблення свого ставлення до предмета, його якісна оцінка і бажання повторити сприйняте. Хоча терміни «естаномай», «естесі», «естаноме» відповідають поняттю «чуття», вони відбивають складний процес вироблення власного ставлення до предмета, орієнтують людину на власні чуття – зору, слуху, дотику, вимагають довіри до них.

Пізніше ці терміни втратили прямий зв'язок з поняттям «чуття». Предмет естетики почали осмислювати через більш широкі за обсягом поняття: «досконале», «пропорційне», «прекрасне», «естетичне», «гармонійне». Поняття «гармонія», «гармонійне» набули при становленні предмета естетики особливого значення.

Гармонія – від грец. пагтопіа – зв 'язок, стрункість – пропорційність частин, єдність різних компонентів об'єкта в органічному цілому.

У давній грецькій філософії Гармонія протистоїть Хаосу, є формою організації Космосу. В античній естетиці існувала концепція «гармонія сфер»: Космос – єдність небесних сфер (Місяць, Сонце, п'ять планет, нерухомі зірки). За тогочасними уявленнями кожна сфера, рухаючись, мала власний музичний звук.

Саме через багатозначність подальшого тлумачення поняття «естетика» слід вивчати історію становлення предмета цієї науки від античної давнини. Перші паростки естетичного знання можна знайти вже у міфологічних текстах. Цікаво, що становлення естетичного знання не пов'язане з якимось конкретним регіоном чи країною, а було властиве як давньогрецькій філософії, так і філософії Стародавніх Китаю, Індії, пізніше Візантії, арабо-мусульманських країн.

Естетичне знання формувалося в межах філософії як її своєрідна частина, а утвердилась естетика як самостійна наука лише у XVIII ст.

§ 2

СТАНОВЛЕННЯ ПЕРШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ

Становлення перших естетичних уявлень, співвідносне з тими значеннями, яких взагалі давньогрецька філософія надавала людським почуттям.

Аналіз почуттів, спроби їх класифікації, виявлення протилежних чуттєвих сил є важливим складником філософських поглядів Піфа-гора, Алкмеона, Емпедокла, Феофраста. З їхніх роздумів щодо природи почуттів виокремились визначення почуття прекрасного та потворного, трагічного та комічного. Визначившись у надрах загальнофіло-софської традиції, естетика «вибудовувала» власний предмет, відбиваючи як надбання, так і прорахунки давньогрецької філософії.

Перші спроби використання почуттів як основи для осмислення певних естетичних явищ пов'язані з піфагорійцями – філософською школою, заснованою Піфагором у VI ст. до н. е.

ПІФАГОР

(бл. 580–500 до н. е.) народився і тривалий час жив на острові Самое. Пізніше через політичні переслідування прихильників тиранії Полікрата Самоського переїхав до Італії і жив у місті Кротон. Саме в Італії виник піфагорійський союз – об'єднання учнів і послідовників Піфагора. Спочатку піфагорійське вчення передавалося лише усно, а пізніше учень Піфагора Філолай зробив перший письмовий виклад піфагорійських ідей, які грунтувалися передусім на «філософії чисел».

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Що означає поняття «естетика»?

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок