Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Буковинські примовки. (Буковинський парубочий танець)

Буковинські примовки. (Буковинський парубочий танець)

Назва:
Буковинські примовки. (Буковинський парубочий танець)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,34 KB
Завантажень:
33
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Один із популярних чоловічих буковинських танців. Загальне визнання отримав завдяки великій кількості конічних варіантів. Однак, попри все він зберігає свою специфіку (виконується тільки юнаками), жанр - жартівливий, побутовий, з елементами сюжетності, манеру виконання – локальні буковинські рухи, оригінальну музику.

Зазвичай, виконується невеликим (непарним) числом учасників (7-9 чол.), аби закцентувати увагу на кожному виконавцеві, його характері. Веде танець легінь-бетяр - сміливий, моторний, завзятий.

...Людно сьогодні на полонині, бо в гуцулів-скотарів свято-прощання з полониною перед поверненням з отарами в долину. Добре попрацювали, то тепер можна й потанцювати. На середину вискакує бетяр і гучно закликає, звертаючись до легенів:

“Гей, зійдіть на полонину - затанцюєм Буковину!”

Юнаки відповідають йому гучним схваленням що відлунює.

Здійнявши з голови шапку, починає танець леґінь - бетяр, прикрикуючи:

“Тупай, тупай чижмачками, добре дівкам з легенями!”, а за перший, другий та інші юнаки, вигукуючи" Гей-йо-го-хо-хо!"

У подальшому триндичку вигукує кожен з легенів, відповідно до ілюструючи їх певними рухами:

“Бий підкову до підкови - у вдавиці чорні брови!”;

"Ай-да, хлопці, ви до мене, постолики гарні в мене!";

“Легіники, покажіться, туди-сюди поверніться!".

Гриндичики вугукують усі, розвертаючись один до одного:

І ти гуцул, і я гуцул,

Оба носим кептар куций,

Ми у горах родилися,

В Черемошах хрестилися.

Кожна подальша фігура також супроводжується дотепними рогівками, і на фіналі бетяр вигукує:

“Танцюємо залюбки, поб’ємо ми чижмачки!"

Лексика. Типові буковинські рухи: біг з виносом ноги; хід на каблучок, різноманітні припадання; вибиванці; гандук-круч; чосанка; плетена доріжка та опозиція. Прямі горизонтальні лінії; півкола; кола. Музика. Розмір 2/4; темп швидкий.

І - дівка на виданні.

Виконання. Танець виконується повсюдно багатьом професійними та самодіяльними колективами.

ПЛОТАРІ. Під час експедицій ансамблю танцю "Дніпро" по наддніпрянських селах учасники звернули увагу на те, що майже всі мешканці їх мають вуличні прізвиська Бондарі, Гончар, Мірошники, Басурмани тощо. В цих краях і відбулась зустріч з дідом Остапом, за прізвиськом Плотарем, із славетної родин плотарів. Плотарі гнали плоти з білоруським лісом Катеринослава і далі на південь до Херсона через дніпровські пороги: Старокадацький, Сурський, Лоханський, Вільний знаменитий Ненаситець, що забрав чимало сміливців за спробу його підкорити.

Мали плотарі й свій танець, що виконувався з жердинами які слугували мужнім людям водночас за зброю, бо серед них було колись чимало втікачів з Росії, Білорусі та з Україну Останні добирались древнім Славутичем до Січі.

Танець складався з двох частин: першої - рух плоту плотарями та другої - войовничого танцю з триметровими жердинами.

Лексика. Рухи центральних районів України, значна кількість яких була трюковою з використанням жердин імітацією двобою.

Композиція. Основні побудови горизонтальні та вертикальні.

Музика. Розмір 2/4; перша тема - пісня " Ой, Січ-мати" швидко:

Ой, Січ-мате, ой, Січ-мате,

Зелений луг - батько.

Ой, що в Лузі й заробити,

То в Січі пропити.

Друга й третя теми. Розмір 2/4, але темп веселий та швидкий:

Ой, гоп!.. Гупаники.

Пошив батько жупаники,

І пошив, і надів,

І на мене поглядів. Двічі.

Третьою темою є відома пісня "По дорозі жук, жук". Музика. Розмір 2/4; темп швидкий.

Виконання. Заслужений самодіяльний ансамбль тайн України "Дніпро" (м.Дніпродзержинськ).

АРКАН. Героїчний чоловічий танець, здавна побутуючий на Гуцульщині. Надзвичайно поетичний і, разом з тим, трагічний, з героїчним забарвленням, бо, за переказами, був зробленим (схожий за темою з "Опришками") танцем народних месників.

За наявності багатьох конічних .варіантів танець не називається від свого першоджерела - народного сюжетного. Використовуючи значну кількість рухів (9-12) та поєднуючи на єдиний композиційний прийом (коло), танець за догою команд-викриків, що вказують на зміну рухів, у свою чергу, розкривають його зміст, динаміку та характер, набув звичайної популярності в усій Україні.

Варіантів до початку танцю існує декілька. Виконавці входять на кін з різних лаштунків, співаючи, і по команді "Гей, до кола" розпочинають традиційний танець з триндичками, які викрикує перед кожною фігурою ведучий; у цій же фігурі пропонуються й однойменні рухи, подані нижче: "Аркан", "Раз-два", "Два великих", Три малих!", Три гайдук з походом!", “Батько спить!", " Батько встав!", " Аркан", "А, за діда!", "А, за дівку!", "Дубовий лист!", "Аркан!" тощо.

Зауважимо, що як данину старовинній історії побутування, що за команди "Батько спить" усі учасники-"повстанці" на пальцях, нахиливши тулуб, виконують крок "аркан", а за команди "Батько встав!" всі радіють, що їхній ватажок добре зробив, і продовжують танець.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Буковинські примовки. (Буковинський парубочий танець)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок