Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Вівчар на полонині

Вівчар на полонині

Назва:
Вівчар на полонині
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,36 KB
Завантажень:
16
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Перегони вівчарів - свято гуцулів, які виконують свій обов'язок перед громадою - упродовж усього літа пасуть вівці на полонині. Цій сюжетній танцювальній картинці локального гуцульського колориту (Рахівський район, Закарпаття) надають специфічні вівчарські костюми: гуні - накидки з овечої шкури вовною назовні, які зігрівають холодної ночі вівчаря; колиба-схованка, де сплять вівчарі; кошара - місце для овець, а також реквізит: сопілка, тайстри, батоги, шапки тощо.

Танець має конкретні образи: старий вівчар - гуцул, хлопчик - вівчарик, хлопці й дівчата.

Старий гуцул трембітає, скликаючи вівчарів. Починається веселий танок. З'являються дівчата з подружками. Після запального танцю знову звук трембіти, старий гуцул і вівчарик заганяють "овечок" до коші, перераховують їх і йдуть відпочивати у колибу.

Лексика: крок з акцентованим підскоком, потрійний притуп з підскоком, різноманітні стрибки: "гвинт", "свердло", гайдук -круч, доріжки, упадання, присядка -"м'ячик", а також жартівливі трюкові рухи - стрибки на руках, перекочування на спині по колу тощо. '

Композиція. Танець має п'ять частин, у кожній з яких певна кількість фігур. Перша частина - зачин - складається з чотирьох фігур, що можна об'єднати під назвою "Ранок на полонині". Вівчар та хлопчик виганяють з коші овець, рахують їх. Друга - з чотирьох фігур, виконувана хлопцями. Третя з однієї фігури - прихід дівчат на полонину. Четверта частина - загальний танець вівчарів та дівчат - центральна. В ній десять фігур, у яких двічі самостійно танцюють тільки дівчата, двічі - хлопці, решта - всі. П'ята частина - заключна.

Стосовно гак званої "геометрії" танцю: горизонтальні, вертикальні, звичайні, діагональні лінії та каре хлопців і дівчат, різноманітні кола й півкола.

Музика. В основному, розмір 2/4. Темп повільний з першої по четверту частини. У п'ятій - повільні темпи змінюються на швидкий у фіналі.

Виконання. Танець поставлено у Закарпатському заслуженому народному хорі України балетмейстером К. Балог, Танцювальних колективах України й Канади.

КОША. Старовинний пастушковий танець, що широко побутує у степовій Україні; схожий з попереднім наявністю свого елементу, вирізняється локальним колоритом (лексика) щонайголовніше, показом виробничого процесу суто Хореографічними засобами. Складається з трьох основних частин: парубоцькі ігри, танцювальні сцени, пов'язані з плетінням коші, та загальний танець.

Погожа літня днина. Хлопці-вівчарі відпочивають. Аби збігав час, влаштовують ігри: спершу "битки", далі “коши", потому міряються силою, хто дужчий. Поволі ігри переростають у пастушковий танець з батогами. З'являються дівчата. Наперед танцюристів вискакує хлопець і закликає: “Вибираймо Тимоша! Заплітаємо коша!”.

Вибирають водія, міряючись на ґирлизі: останній хлопець, який взявся за ґерлиґу зверху - ТИМІШ.

У танцювальних рухах відтворюється процес плетіння обмазування її глиною. Утворюють два кола: внутрішнє - дівчата й зовнішнє - хлопці. Нахиляючись, хлопці беруть умовну “глину" і подають дівчатам, які прибивають її (на першу чверть акту правою рукою накривають ліву, а на другу чверть – навпаки). Цей рух повторюють виконавці чотири рази (8 тактів) і речитативом промовляють:

Ой у лісі, у лісочку, на зеленому лужочку

Кошу заплітали, кошу заплітали.

Танцюристи у двох колах рухаються посолонь обличчям до Центру: дівчата - доріжкою, піднісши з'єднані руки вгору, за ходом годинникової стрілки. Водночас усі хором на вісім тактів промовляють:

Кошу заплітали та й у три рядочки,

та й у три рядочки, та й у три рядочки.

Далі хлопці - "вівці" парами виплигують з "коші", примовляючи:

А у тій кошарі та й овець по парі,

та й овець по парі, та й овець по парі",

Потому танцюристи у парах приспівують:

А Тиміш там ходить, пісеньку заводить,

пісеньку заводить, пісеньку заводить,-

гуртуються до загального виконання танцю "Полька - полтавка" й весело його танцюють.

Лексика. Елементи народних ігор у першій частині танцю; рухи з батогом (підсічка батогом; присядка - розніжка з батогом; перескоки-підсічки з батогом).

У другій частині - тинки, бігунці, переступання з ноги на ногу, подвійні голубці з потрійним притулом, доріжки, а також різноманітні присядки, стрибки "овець" з обох ніг.

У третій частині елементи, притаманні "польці - полтавці". Композиція. Довільні асиметричні групові побудови в іграх, хлопців (перша частина), півколо, коло, коло в колі, плетінка (заплетіння "коші"), горизонтальні, вертикальні побудови та "полька - полтавка" виконуються по колу.

Музика. Розмір 2/4. Темпи: помірні - перша частина (16 тактів), швидкі - друга частина по 16 тактів з повторами, помірно - швидко. На речитативах (16 тактів) та у "польці - полтавці" швидко (повторюється музичний супровід другої частини).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Вівчар на полонині

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок