Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Принцип пропорційності та контрастності

Принцип пропорційності та контрастності

Назва:
Принцип пропорційності та контрастності
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,28 KB
Завантажень:
25
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Під час створення українського народносценічного танцю балетмейстером стоїть одне з першорядних завдань зображення пропорційності. Експозиція не повинна бути надто театралізована, бо це загримує внутрішній рух. У ній має чуватись логіка подальшого розвитку тематичного матеріалу. Так, у "Буковинських примовках" експозиція - 4 такти ; в танці “Аркан” - 16 тактів. Юнаки, приспівуючи: "Як на Чорногорі вграє трембіта, йдуть опришки із цілого світу", виходять на кінці створюють традиційне гуцульське коло.

Надзвичайно чіткі експозиції у танцях П.Вірського. Традиційний танець-вітання "Ми з України" сприймається на їж погляд, як безперервна експозиція, але цей твір (як це не парадоксально) може служити блискучим зразком збереження порційності як в окремих його частинах, гак і в цілому контексті номера, Танець побудовано як тематичну сюїту, в якій являється велич України, її трудівників. Це своєрідний заспів.

Загальна експозиція всього танцю нескладна. При відкритті завіси перед глядачем постає різнобарвна веселка костюмів, ясно витримана за стилем локальних районів України. Тут по згадати і про талановитих художників, які колись рмлювали програму ансамблю: А.Петрицький, Нірод, Г.Яблонська, Г.Маковська, А.Коцка, - Л.Писаренко, ІГ Нестеровська та ін.

Уся група вишикувалась у формі трикутника із загостреним до глядача кінцем. Ось, власне, і вся загальна експозиція, підтекст якої - "Погляньте на нас, які ми щасливі, вродливі та здорові". Далі починається зав'язка.

Хліб-сіль - традиційна слов'янська доброзичливість та гостинність, а саме його підносять глядачеві дві чорноокі красуні. Потім пара за парою демонструють фрагменти танцю своєї області чи краю - гуцули та полтавці, буковинці та донеччани, лемки та кияни, бойки та запоріжці. Отак і стежить глядач за безперервною презентацією динамічних, невеликих за музичним часом, танцювальних новелет, які створюють велике мозаїчне полотно, складене з неповторних ритмопластичних та кольорових барв.

Кожні дві пари, які виконали свою партію, шикуються в праву та ліву зворотну діагональ. У подальшому танцюристи як основної маси у трикутнику, так і в діагоналях виконують підтанцівки, відтіняючи ту чи іншу четвірку, яка виконує соло, Якщо підходити до цього моменту, так би мовити, з боку теорії, то в парах відбувається увесь час експозиційний момент, а на практиці ми бачимо чудову емоційно-насичену тематичну сюїту. Після представлення пар балетмейстер шикує їх в горизонтальні лінії, і вони у цій площині виконують своєрідний лінійний "прочос", міняючись місцями по лініях, потім горизонтальні ворітця (хвильовий принцип, про нього йшлося вище). Принцип пропорційності відчувається і в подальших малюнках, побудовах, причому прохідні малюнки майже не фіксуються в пам'яті. Ось на сцені у вертикальні ворітця пірнають пари (чистий тобі "Воротарчик"!). Фінал, як і експозиція, будується трикутником. Дівчата та юнаки створили подвійний трикутник. Між дівчатами та хлопцями виходить солістка з хлібом-сіллю. У цей час всі дівчата беруть за лаштунками рушники і також виходять по лінії трикутника з третіх правих і лівих лаштунків, утворюючи горизонтальну лінію. Попереду них дві солістки з хлібом-сіллю, позаду лінія юнаків, непомітний рух, і перед глядачем неповторний рушниковий килим - це дівчата розкрили свої рушники. Закінчується танець низьким уклоном.

Ми проаналізували цей танок, в якому простежується принцип збереження пропорційності частин, не випадково, а саме для того, щоб підкреслити, як у справжньому мистецькому творі, незважаючи на складне завдання, зберігається один із основних принципів сучасного народного хореографічного мистецтва, безперечно, кожен талановитий балетмейстер має свій стиль у побудові композиції танцю. Один збільшує час на експозицію, інший підводить глядача поступово до фіналу, а ще інший полюбляє раптові фінали-кульмінації, але в кожному по-справжньому мистецькому хореографічному творі принцип пропорційності треба витримувати.

Масштаби основних композиційних побудов зворотно пропорційні масштабам допоміжних, прохідних, зв'язуючих побудов.

Жодне з мистецтв не вимагає такої постійної зміни фарб, як хореографія. Відсутність різноманітності - основи хореографічного мистецтва - призводить до втрати динамічного імпульсу, принадливості руху, нарешті, до сірості.

Народний танець не сприймає напівмір, напінивши Якщо кохання, то кохання шалене, якщо зненависть, то до кінця, якщо дружба, то безмежна, якщо вірність, то лебедина і т.д. І це не примха, а необхідність драматичної побудови танцю. Часова обмеженість дії не дозволяє довго використовувати один і той же прийом, а це веде до зміни прийомів, упровадження нових принципів, серед яких не останнє місце займає принцип контрастності. Завдяки контрастності ми сприймаємо предмети і їх форму, характери, положення, події тощо у різко виражених протиставленнях; без ночі не може бути дня, без чорного не вражає біле, без великого не відчуваємо малого і т.ін.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Принцип пропорційності та контрастності

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок