Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Культурне життя Херсона у 18 –20ст

Культурне життя Херсона у 18 –20ст

Назва:
Культурне життя Херсона у 18 –20ст
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,78 KB
Завантажень:
145
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
ВСТУП

Безмежний степ і кучерявий од верб Дніпро, піски і сивоголубі лимани, Чорне море і гаряче сонце, лящі і тарань, пшениця і кавуни – все це щедра південна земля Херсонщина! Хто народився і жив, чи побачив Таврію, хоч раз теплоту сердець людей, що живуть і працюють у цьому благаславенному краї, той не забуде їх школи. А як Бог досить таланту словотворчості, то напишуться поетичні рядки про “південну красу України”, назавжди залишається у книжках образи хліборобів і будівельників, рибалок і моряків, ткаль і лікарів, акторів і митців – наших земляків.

Херсон – місто багатих театральних і музичних традицій.

Актуальність – формування національної ідентичності починається з обізнаності в історії свого народу, рідного краю. Саме ця робота є спробою подати маловідомі факти про минуле нашого міста.

Хронологічні рамки (XVIII – по ХХ ст. ) – період заснування, становлення та розвитку міста; час формування та оформлення культурних традицій Херсона.

Мета – прослідити процес культурного становлення міста.

Результати спостереження можуть бути корисними як з научного так і з культурного боку.

З научного, бо питання культурного розвитку в монографіях та періодиці висвітлено поверхове.

Культурному, бо дозволить привернути увагу великої кількості херсонців до історії свого міста.

Проблема не є остаточно вичерпаною, і може бути продовжений пошук, дослідження питання в майбутньому.

РОЗДІЛ 1.1

Щільне місце в культурному житті займають споруди – вони є історичними пам’ятками культури міста.

На Херсонській землі чимало споруд, на яких можна бачити охоронну дошку з текстом “Пам’ятка архітектури. Охороняється державою”.

Найдавніші з них з’явились в кінці ХVІІІ століття, в той час, коли місто Херсон тільки зароджувалося. Засноване у 1778 році на землях, відвойованих у Туреччини, воно повинно було стати оборонним плацдармом та центром судобудівництва.

Спорудженню Херсона приділялось дуже велике значення. За кілька років був розроблений регулярний план міста, якому притаманні риси чіткої та ясної упорядкованості. Центром була Фортеця. На схід від неї розташовувався військовий форштадт, на захід – “Купецьке місто” або “Грецьке передмістя”, на північ – “обивательські будівлі”, ще північніше – провіантські млини, а у північно-західній частині – місто за балкою або забалка. Вулиці вздовж Дніпра та розташовані йому перпендикулярно – утворювали перші квартали. По лінії берега вулиці прокладені терасами, так були враховані природні умови місцевості.

Фортеця, площею близько 100 га, була розташована поруч з руїнами раніше спорудженого укріплення “ Олександр Шанц”. Це був комплекс військово-фортифікаційних, громадських та культурних споруд. До оборонної системи входили високі насипі вали, бастіони, равеліни, хрещаті підземні мінні галереї, колодязь, Московська та Очаківська брами з підйомними мостами.

До нашого часу збереглись Очаківські та Московські брами, які представляють типовий зразок обраної архітектури класицизму.

На території Фортеці були споруджені Арсенал, палац князя Потьомкіна, Катерининський собор, дзвіниця, монетний двір, казарми, адміністративні та житлові споруди. Уявлення про те, який вигляд мала площа біля Фортеці, надають картина та акварель Ф. Алексеева “Вид Херсона”. З тих часів залишилось лише Арсенал, Катерининський собор та дзвіниця.

Катерининський собор – одна з культових споруд у Херсоні. Автор собору – І. Старов.

В архітектурному оздоблені фасадів собору відображена історія двох з половиною тисячоліть Причорномор’я, звільнення християнської від ісламського поневолення.

Будувався комплекс з 1782 по 1806 рік, посвячення відбулось

17 травня 1786 року. Будувався згідно указів Катерини ІІ, Павла І, Олександра І.

Напередодні приїзду до Херсона Російського і Австралійського Дворів їх імператорів у Катерининьському соборі було влаштовано трон.

В період визвольної російсько-турецької війни (1787-1791 роки) паперть собору перетворена у некрополь військових начальників. До теперішнього часу збереглися могили з пам’ятниками інжинер-полковника, будівничого Херсона Корсакова М. І., полковника Мартинова С. та багатьох інших видатних полководців.

У 1791 році за вказівкою Катерини ІІ у соборі було влаштовано гробницю-мовзалей видатного державного діяча, князя

Потьомкіна - Таврического Г. О.

На початку 30-х років ХХ століття рішенням трудових колективів Херсона собор був переданий під музей старовини. З 1957 року і до теперішнього часу собор є екскурсійним об’єктом для туристів.

Крім споруд у фортеці з ХVІІ століття залишилось кілька житлових будинків, Греко-Софійська церква, пам’ятник Джону Говарду.

В історію він увійшов під іменем “Джон Говард – філантроп”. Це англійський громадській діяч, лікар-філантроп. В 1784 році Говард вирішує зайнятися лікуванням страшної хвороби – чуми.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Культурне життя Херсона у 18 –20ст

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок