Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Історичне побутування (буття) людей як феномен культури

Історичне побутування (буття) людей як феномен культури

Назва:
Історичне побутування (буття) людей як феномен культури
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,46 KB
Завантажень:
60
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Культурно-мистецькі процеси невіддільні від історичного розвитку суспільства. Вони охоплюють економічний, політичний і виробничий досвід народів і держав. Методологічними складовими їх класифікації є різні концепції цілісного культурно-історичного процесу, універсальної еволюції: специфічна еволюція; циклічний, або цивілізаційний, варіант. Кожна із цих концепцій має певну специфіку.

Концепція універсальної еволюції дає можливість визначити базові закономірності культурно-історичного процесу, загальну тенденцію розвитку основних культурних форм, систем і підсистем напрямків культури. Універсальна концепція робить спробу через конкретне вивчення окремого регіону довести значущість культурної інтеграції для порівняльного аналізу соціокультурних систем в еволюційній перспективі різних стадій розвитку сім'ї, народу, держави. Вона пропонує вивчення культурно-мистецьких процесів за такими розділами: культура первіснообщинного ладу; культура рабовласницького суспільства; культура епохи феодалізму, буржуазна (капіталістична) культура; культура нового і новітнього часу.

Новітні дослідження і вироблені модельні засади наукового осмислення культури пропонують вважати культуру цивілізацією. Щоправда, ці поняття не завжди тотожні, хоча й тісно взаємопов'язані. Доведено, що цивілізація — це певний рівень розвитку, певний тип культури з яскраво визначеними, характерними ознаками. Керуючись цією науковою концепцією, можна вивчати близькосхідну, античну чи іншу цивілізацію; при цьому модель залишиться незмінною, а напрямок дослідження залежатиме від того, яку точку зору обере дослідник, адже напрямків багато: філософія, історична типологія культури, етнографія, мистецтвознавство, етика, естетика та ін.

Поняття "цивілізація" як соціокультурна єдність активно почали вивчати наприкінці XIX ст. У XX ст. М. Данилевський виокремив 12 автономних цивілізацій, або історико-культурних типів: єгипетську, китайську, ассиро-вавилоно-фінікійську, індійську, іранську, єврейську, грецьку, римську, аравійську, германо-романську, або європейську, мексиканську, перуанську. Згідно з нормами цієї типології доходимо висновку:

• кожна велика цивілізація — це своєрідний архетип, вибудований за власним оригінальним планом;

• життя і побутування у просторі й часі має певні межі, одна цивілізація змінює іншу;

• порівняльне вивчення часткових і загальних ознак цивілізацій сприятиме глибшому розумінню історії в цілому.

Кожний дослідник, розглядаючи зазначену проблему, шукав власні підходи і вирішення з метою наукового обгрунтування своєї концепції. Так, філософ О. Шпенглер виокремив вісім основних культур. А. Тойнбі на основі порівняльного аналізу доводив, що людство поділяється на самозамкнені, дискретні одиниці — цивілізації. Він не класифікує їх як культури, а зводить до узагальненого чинника, вважаючи культурними спільнотами.

Своєрідну концепцію типів культури вивів відомий вчений Дж. Фейблман. На його думку, внутрішня специфіка культури визначається культурно детермінованою поведінкою індивіда. При цьому він виокремлює п'ять її провідних типів: допервісно-об-щинний, первіснообщинний, військовий, релігійний, цивіліза-ційний. Щоправда, він обумовлює окреме функціонування ще двох: наукового та постнаукового. Усі вони є магічними системами цінностей, які можуть взаємозамінюватись або просто замінювати одна одну в будь-якій послідовності. Як правило, це рухливі утворення, до яких входять два і більше типів культури. Такі утворення не можуть мати ідеальної моделі та завжди мають перехідні форми. Тому належність конкретної культури до якогось ідеального типу суто умовна.

Філософсько-культурологічні визначення цивілізаційних процесів доповнюють історичні і так само поділяються на періоди: бронзовий вік; період великих цивілізацій, або "осьових", за К. Ясперсом; язичницький — християнський період (перевага віддається біблійній точці зору, як у Г. Гегеля чи С. Соловйова);

традиційне суспільство (мається на увазі сучасне); докапіталістичне суспільство, за К. Марксом; рабовласницький лад, феодалізм, капіталізм, за історичним матеріалізмом; Схід — Захід, їх протистояння та єдність; Близький Схід — Китай, Індія, Західна Європа — типологічні критерії, за М. Вебером; нормальні цивілізації — цивілізації відхилення, за Р. Геноном, М. Петровим.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Історичне побутування (буття) людей як феномен культури

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок