Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Святкування нового року у слов’ян

Святкування нового року у слов’ян

Назва:
Святкування нового року у слов’ян
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,77 KB
Завантажень:
201
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.3


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
У ніч із 24 на 25 грудня західна частина християнського світу відзначає Різдво Христове. Цей Свят-вечір започатковує Різдвяні свята. На Буковині в ці дні традиційно святкують Різдво католики та протестанти, зокрема західні слов’яни: поляки, чехи та словаки. Їхня Вігілія – це той же різдвяний Свят-вечір, що і в православних та грекокатоликів. Водночас Різдвяні свята у наших західних сусідів мають свою специфіку.

Зимові календарні свята і звичаї західних слов’ян – складне переплетення древніх язичеських основ із пізнішими народними традиціями й елементами християнської обрядовості.

Як і скрізь у Европі, на західнослов’янських землях перед прийняттям християнства був свій календар з аграрно-тваринницькими святами. Вони розподілялися за періодами року, при чому особливо відзначалися важливі в господарському житті часи настання весни, літа, осені, зими.

Відомо, що більша частина віруючих у західних слов’ян є католиками, однак серед них трапляються і протестанти. Введення християнства зіштовхнуло його складну обрядовість, що включає адаптовані в класичному світі елементи язичества, з місцевим язичеським календарним циклом. Однак і в цьому циклі було багато спільного зі стародавніми обрядами класичного світу. Так, наприклад, найбільша частина календарних і культових свят приурочувалая до сонцестояння. Язичеський культ сонця зазнав античного впливу, потім сюди нашарувалися і християнські вірування. До зимового сонцестояння, до відродження сонця додалися римські сатурналії, брумалії і християнське свято народження Христа. Весняні свята часто переплітаються в часі з зимовими, а зимові починаються уже восени. Причини цього – кількаразові зміни часу початку року, весни, осені, зими. Так, римляни вва- жали початком року 1 березня, потім воно було перенесено на 1 січня. Християнство спочатку відзначало Новий рік 1 березня, потім перенесло його на 25 грудня, у другій половині XVII в. він встановлюється на 1 січня.

У період середньовіччя в побут західних слов’ян разом із християнством прийшло багато елементів традиційного фольклору інших народів, особливо італійців, французів, німців. Багато елементів стародавньої грекоимської обряовості проникнули в західнослов’янсьий календарний цикл, очевидно, через Балкани задовго до поширення християнства. Усі ці складні переплетення елементів стародавнього слов’янського язичества з пережитками багатьох обрядів, характерних для греко-римського світу, склали з часом дуже складну і своєрідну структуру зимового циклу західнослов’янських календарних обрядів.

Зимовий цикл календарних свят у поляків, лужичан, чехів і словаків починається з передріздвяного посту, чи Адвента, а точніше – із дня св. Андрія (у католиків 30 листопада), коли вже відчувається подих зими. У лужичан саме день св. Андрія відкриває цикл зимових обрядів і свят. Подібно їм і в поляків, чехів, словаків до передодня цього свята приурочено багато звичаїв, магічних обрядів, повір’їв, хоча початком зими в цих народів вважається день св. Люції (13 груд- ня). Це, очевидно, пояснюється впливом церкви: церковний рік почи- нався колись і в католиків, і в протестантів з Адвента. У період Адвента зазвичай заборо- нялися танці, зібрання молоді і всякі розваги, хлопці не ходили на побачення до дівчат, і за всім цим строго пильнували громада і церква. Однак подекуди в Адвент уже ходили ряджені з зіркою, водили «козу», «лелеку» і навіть співали колядки, як і в різдвяні дні.

Чимало народних звичаїв і обрядів приурочувалося до дня св. Миколи (у католиків 6 грудня). У словацьких і чеських селах дотепер ще на «Микулаша» виступають ряджені в масках коня, ведмедя, кози, цигана, лікаря, сажотруса та ін. Ввечері ходить Микулаш у довгому кожусі, з кошиком на спині, борода в нього з вовни і льону, на голові бараняча шапка, у руках – ціпок. Микулаша супроводжує «ангел» у довгій білій сорочці, у конусоподібній високій шапці з картону. З ними ходить і «чорт» у кожусі, вивернутому хутром назовні. Через плече в нього перекинутий ланцюг, на голові ріжки з чорного паперу, в руках – дзвіночок і мітла. Микулаш приносить дітям подарунки, неслухняним же він залишає різки чи мітлу. Якщо ж не чекають Микулаша, то батьки і хрещені самі кладуть гостинці дітям у черевички і виставляють на вікно, щоб їх усі бачили.

Зимові свята від Різдва до Трьох Королів – це Godnie Swieta, Gody (у поляків), Hody, Vianoce (у словаків), Vanoce, Hody (у чехів). У звичаях, якими відзначав ці свята народ, одні дослідники вбачають поєднання двох різних язичеських свят – аграрного і вшанування померлих (на зразок Larentalia і Saturnalia у Стародавньому Римі), інші основою вважають культ мертвих, аграрні ж елементи – лише особливим аспектом цього культу. При цьому померлих предків вважають духами землі – заступниками землеробства.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Святкування нового року у слов’ян

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок