Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> реферат на тему: Система культурологічних знань

Система культурологічних знань / сторінка 3

Назва:
Система культурологічних знань
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,91 KB
Завантажень:
203
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Зрозуміло, виявлення і дослідження цього комплексу ценностно-смис- лових, нормативно-регулятивних і соціально-комунікативних аспектів людської діяльності і свідомості, поєднуваних у понятті "культура", має досить умоглядний характер. У реальному житті людини і суспільства історична, соціальна, психологічна і культурна складові зв'язані нерозривно. Проте, описана вище соціальна функція культури має настільки самодостатню значимість, що вивчення її в рамках науки й у сфері загальної і фахової освіти представляється зовсім необхідним.

З усього сказаних стає очевидним, що культурологічне знання покликане вирішувати цілий комплекс специфічних освітніх і виховних задач у системі утворення.

Умови виникнення основних напрямків, шкіл і концепцій у культурології

У сучасному значенні слово "культура" стало вживатися в XVII столітті. У якості самостійного воно з'явилося в працях німецького юриста й історіографа Самуеля фон Пуфендорфа (1632-1694). У XVIII в. складається вже перший впливовий напрямок у культурології - просвітительське. До кінця ХХ століття в культурології існувало більш 800 визначень культури, так чи інакше трактують це соціальне явище. Розглянемо умови, що визначили такий бурхливий ріст культурологічного знання.

ХVІІ-XVIII вв. характеризуються поруч переміщень у розвитку європейського суспільства. Насамперед, мануфактурне і ремісниче виробництва, на основі яких будувалося благополуччя міської культури, вичерпали до цього часу свої можливості в області росту продуктивності праці. Назріває перехід від ремесла до механічного виробництва, від аграрної культури - до промислової, індустріальної. У ХVІІІ в. починається промислова революція, що поступово охоплює галузь за галуззю, країну за країною. Відбувається створення трехзвенной системи машин, перехід від ручної праці до механізованого виробництва з новими якостями працівника.

Криза охоплює і формаційні основи культури. Феодальна суспільна формація в Європі доживала свої останні роки, на зміну їй йшов капіталізм із його специфічним культом наживи і погоні за прибутком. Явно виявляється політичний, ідеологічний конфлікт між економічно пануючою буржуазією і політично пануючими феодальними колами.

Змінюється роль науки в суспільстві. Вона починає перетворюватися в безпосередню продуктивну силу. Зростає інтерес до науки, науковому знанню. Якщо "знання - сила", то цю силу треба використовувати. Застосування науки у виробництві стає прибутковим, а виходить, економічно необхідним.

Якщо завдяки механіці вдається домогтися грандіозних успіхів у виробництві, то що принесуть відкриття в області культури? Дослідження в області соціальних явищ обіцяють панування над самим суспільством і людиною. Тим більше, що промисловий переворот загострює політичні процеси в Європі, що усі частіше здобувають форму конфліктів, порушує питання про політичне панування перед новим класом - буржуазією.

Перетворення науки в безпосередню продуктивну силу змінює її вигляд, функції. Емпіричний етап у розвитку наукового знання, коли наука описувала, систематизувала, класифікувала вже існуючі явища, змінюється іншим, більш складним. Тепер наукове знання повинне пояснити існуючі явища, дати рекомендації практиці для її зміни, тобто воно здобуває концептуальну форму. Відбувається диференціація суспільства, промисловості, науки. З долі диваків-одинаків наука перетворюється в самостійний інститут суспільства. Виділяється ряд галузей знання, що одержали відносну самостійність і концептуальну форму: "політологія", "соціологія", "культурологія".

У самої культурології складається ряд напрямків, що претендують на статус базових, основних початків нової науки. Цьому сприяє ряд відкриттів, зроблених археологією, історією, етнографією, біологією, філософією і т.д. Як правило, дослідники абсолютизируют роль окремих елементів культури приватного характеру і не в силах скласти собі картину розвитку культури в цілому. Це приводить до подальшої диференціації, відокремленню окремих частин, фрагментів культурологічного знання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Система культурологічних знань

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок