Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Становлення естетики як самостійної науки

Становлення естетики як самостійної науки

Назва:
Становлення естетики як самостійної науки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,82 KB
Завантажень:
296
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
ЕСТЕТИКА (від грецького aisthetikos - почуттєвий), філософська дисципліна, що вивчає область виразних форм будь-якої сфери дійсності (у тому числі художньої), як самостійна і почуттєво безпосередньо сприймана цінність.

Як особлива дисципліна формується у 18 ст. в А. Баумгартена, який ввів самий термін "естетика" для позначення "науки про почуттєве знання" - нижчої теорії пізнання, що доповнює логіку.

У І. Канта естетика - наука про "правила чуттєвості взагалі". Поряд з цим у німецькій класичній естетиці 18 - початку 19 ст. розвивається розуміння естетики як філософії мистецтва, що закріплюється в Г.В.Ф. Гегеля. Основною проблемою філософсько-естетичної думки стародавності, середньовіччя і значною мірою нового часу є проблема прекрасного.

Завданням і змістом науки естетики є дослідження великого кола проблем сучасної естетики – від аналізу сутності мистецтва, естетики повсякденності до естетики космічних процесів – як в історичному, так і в актуальному для сучасності аспектах. Дослідження проблем проводиться на основі дослідження світового досвіду вивчення сутності естетичних явищ з використанням усіх відомих сучасної філософії методів його аналізу. Об'єктами спеціальності є естетично значимі для сучасних людей результати усіх видів діяльності і способів життєдіяльності людини. Особливе значення естетичних результатів усіх видів діяльності людини є основним засобом духовного відродження сучасного людства. Предметом естетичних досліджень є аналіз особливостей різних видів мистецтва в процесі їхнього історичного розвитку й у сучасних умовах, а також ролі мистецтва в сучасному суспільстві.

Область дослідження сучасної естетики як науки:

• Предмет естетики і сфера її інтересів, її функції і місце в процесах культурного розвитку індивіда, особистості і суспільства.

• Історія виникнення і розвитку естетичних навчань, напрямку, плини і школи в естетиці.

• Методи естетического дослідження. Естетика як система законів, категорій і понять. Історія становлення естетичних категорій.

• Естетичне відношення людини до дійсності: естетичне пізнання світу людиною і естетичний зміст усіх видів діяльності і способів життєдіяльності людини.

• Естетика природи і проблеми гармонізації усіх взаємодій людини зі світом; естетика й екологія.

• Естетика середовища проживання людини і способів її створення.

• Дизайн як вид естетичної творчості.

• Технічна естетика.

• Аксиологические проблеми естетики.

• Естетика як філософія мистецтва.

• Види мистецтва.

• Синтез мистецтв.

• естетичні проблеми художньої критики.

• Естетична свідомість і його проблеми.

• Естетичні проблеми усіх видів людської діяльності і способів життєдіяльності.

• Естетичне і художня творчість.

• Естетична і художня культура.

• Соціологія мистецтва.

• Соціальні функції мистецтва.

• Народне, масове й елітарне мистецтво.

• Естетичне виховання і його проблеми.

• Естетичне утворення.

• Всебічний і гармонічний розвиток особистості – вищий естетический ідеал людства.

• Місце естетики і мистецтва в культурних і цивілізаційних процесах.

• Історія естетичних відносин.

• Естетика і літературна критика.

• Естетичні аспекти історії мистецтва.

Головними елементами естетики як науки є естетичні категорії (від грецького – виловлювання, прикмета) – найбільш загальні і фундаментальні поняття, які відображають, загальні властивості і відношення явищ дійсності і пізнання.

Основними естетичними категоріями виступають прекрасне і потворне, визвишене і низьке, драматизм, трагічне і комічне, героїчне тощо.

Категорії естетики розкриваються як своєрідний прояв естетичного освоєння світу в кожній з областей суспільного буття, людського життя – у виробничо-трудовій і суспільно-політичній діяльності, у відношенні до природи, в культурі і побуті тощо.

У визначенні категорій естетики присутня як об’єктивна, так і суб’єктивна сторона естетичного освоєння. Якщо до об’єктивної можна віднести наукове мислення, що опирається на загальні логічні закони і форми мислення, то суб’єктивна сторона – це естетичні відчуття, смаки, оцінки, переживання, ідеї, ідеали.

Естетичні категорії виступають своєрідними мірилами, згідно яких можна робити оцінку прекрасного. Ще з давніх-давен великі мислителі бралися розробляти основні естетичні категорії. Шукали формулювання, які б давали змогу більш чітко визначити, що таке прекрасне, які є якісні і кількісні форми його прояву, що виступає антиподом прекрасному, високому.

Щоб визначити, прекрасно щось чи ні, ми співвідносимо представлення не з об'єктом за допомогою розуму заради пізнавання, а із суб'єктом і його почуттям чи задоволення невдоволення за допомогою уяви. Судження смаку тому не є пізнавальне судження: стало бути, воно не логічне, а естетичне судження, під яким мається на увазі те судження, що визначає прикмету, яка може бути тільки суб'єктивною.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Становлення естетики як самостійної науки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок