Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Епоха класики, еллінізм

Епоха класики, еллінізм

Назва:
Епоха класики, еллінізм
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,70 KB
Завантажень:
386
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Класичний період став часом найвищого піднесення і розквіту давньогрецької культури. В цю добу повністю розкриває всі свої можливості античний поліс. Він стає однією з найвищих цінностей для еллінів. Найвищого розквіту досягає також демократія, чим вона забов’язана перед усім Періклу—видатному політичному діячу Афін, які перетворились на духовний центр Елади. В класичний період Греція переживає бурхливий економічний розвиток, який ще більше посилюється після перемоги над персами.

Нові кроки вперед роблять в класичний період філософія та інші науки. Серед філософських проблем на перший план висувається проблема з'ясування сутності та місця людини у світа, продовжується розробка проблем буття, першооснови світу.

Найбільш відомими філософами класичного періоду були Демокріт, софісти, Сократ, Платон, Арістотель. У галузі науки у цей час відбувається процес накопичення знань про навколишній світ, їx осмислення та узагальнення. Значного розвитку досягли астрономія, медицина, географія, механіка, історія. Великий внесок у медицину зробив Гіппократ, який був переконаний, що лікар повинен лікувати не хворобу, а хворого, беручи до уваги його індивідуальні особливості, середовище i характер захворювання. Історія того часу представлена іменами таких вчених, як Геродот, Фукідід. Геродот написав "Історію", основною темою якої є історія греко - перських воєн. Фукідід у своєму творі "Історія" на основі власних спостережень та свідчень учасників висвітлив події пелопоннеської війни. Першим з істориків він почав використовувати історичні документи.

Математика перетворюється в самостійну наукову дисципліну, перестає бути прерогативою одних тільки піфагорійців, становлячись предметом професійної діяльності вчених, які не приєднуються ні до якого філософського напрямку. Прогрес математичних знань особливо помітний в арифметиці, в географії, стереометрії. Найвизначнішим вченим IV ст. до н.е. був Євдокс Книдський. Він відкрив в математиці загальну теорію пропорцій, яку змогли оцінити по справжньому лише в XIX ст. Велику роль він відіграв у розвитку античної астрономії, створивши по суті теоретичну астрономію. Небачений розквіт в епоху класики переживає художня культура, і в першу чергу—архітектура і містобудівництво. Значний внесок в розвиток містобудівництва вніс Гіпподам—архітектор з Мілету, який розробив концепцію регулярного планування міста.

Вершиною давньогрецької архітектури вважається акрополь в Афінах. Цей ансамбль складався з парадних воріт—Пропілеїв, храму Ніке Аптерос, Єрехтейону і головного храму Афін-Парфенону. Храм богині мудрості Афіни Парфенон був втіленням могутності і величності Афінської держави. Архітектори Іктін і Каллікрат надали храмові вигляду періптера, оточеного колодою з 46 колон. Храм мав багате скульптурне оздоблення: 92 метопи та іонічний рельєфний фриз, що проходив за колонадою по периметру споруди. Храм відзначався спокійною урочистою величністю, почуттям міри і гармонії, досконалістю пропорцій, досягнутим синтезом архітектури і скульптури. Все це робить його одним з шедеврів не лише грецької, але й світової архітектури.

Скульптура в епоху класики звільнилась від архаїчної умовності зображення людини. Серед її досягнень—уміння зобразити тіло в русі. При цьому слід підкреслити, що митці великої класики вміли передавати не лише рухи тіла, а й порухи душі. Скульптуру цієї доби представляє багато геніальних майстрів. Самими великим серед них є Фідій. З точки зору еллінів уособленням божественності були спокій, повага, гідність. Цим вимогам відповідала виконана Фідієм статуя Зевса, давні зараховували її до чудес світу. Він створив і статую Афіни Парфенос, яка знаходилась в центрі Парфенону. Висота її 12,5 метра. Крім цієї статуї він створив ще одну скульптуру—бронзову фігуру богині Афіни Промахос, грізної й суворої захисниці свого міста.

Сучасниками Фідія були – Мірон – автор видатної, всесвітньо відомої статуї “Дискобол” і майстер бронзової скульптури – Попіклет, який створив “Дорифора” і “Поранену амазонку”, а також написав першу теоретичну працю про пропорції людського тіла – “Канон”.

Пізню класику репрезентують скульптори Пракситель, Скопос, Лісіпп. Першого з них прославила перед усім Афродіта Кнідська, яка стала першою оголеною жіночою фігурою в грецькій скульптурі. Мистецтву Праксителя притаманне багатство почуттів, вишукана і витончена краса, гедонізм. Скопас створював пристрасно-патетичні образи, його статуї вражають витонченістю ліній, виразністю поз і рухів. Скульптури Лісіппа вражають своєю вишуканою граціозністю. Він розробив новий пластичний канон, який змінив класичний канон Поліклета.

Для живопису епохи класики характерна тенденція до реалістичного зображення людини. З іменами Полігнота та Аполлодора пов'язані його важливіші досягнення. Полігнот створив багатофігурні композиції, намагаючись передати глибину простору. Аполлодор відкрив ефект світлотіні, поклавши початок живопису в сучасному змісті слова.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Епоха класики, еллінізм

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок