Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> НАРОСТАННЯ ТВОРЧОЇ ЕНЕРГІЇ:УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В XIV— XVI СТ.

НАРОСТАННЯ ТВОРЧОЇ ЕНЕРГІЇ:УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В XIV— XVI СТ.

Назва:
НАРОСТАННЯ ТВОРЧОЇ ЕНЕРГІЇ:УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В XIV— XVI СТ.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,43 KB
Завантажень:
482
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
РЕФЕРАТ
На тему:
НАРОСТАННЯ ТВОРЧОЇ ЕНЕРГІЇ:
УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В XIV— XVI СТ.


ПЛАН


1.Умови культурного розвитку України у складі Литовсько-Русської та Польської держав.
Розвиток української культури в XIV — XVI ст. органічно пов'язаний з історичними обставинами на землях України-Русі, яка тоді входила до великого князівства Литовського (це — Галицько-волинська Русь, Київське князівство і Чернігове Сіверщина): під владу угорських королів потрапило Закарпаття. Кревська унія <1385), закріпила об'єднання Литви з Польщею, надала право володіння польській шляхті українськими земля-ми, тим самим узаконила експансію латинської культури на кілька віків. Позитивним моментом в цьому процесі відзначимо входження українських земель в коло західної цивілізації-Однак за умовами Кревської унії Польща повела тотальний наступ на українську культуру, віру, звичаї, традиції, відкривши шлях колонізації України.
Неймовірно тяжкою для українського народу була перша половина XV ст. через щорічні напади татарських орд. Це негативно позначилось на економічному і культурному поступі України. Походи Менглі-Прея в 1478 р. спустошили Київщину, через чотири роки було нещадно пограбовано Київ і знищено його святині. Така ж. доля спіткала Черкаси, Полісся. Волинь'. У XVI ст. Україна вступила руїною.
Люблінська унія (1569) узаконила політику національного, релігійного Й соціального гноблення українського народу, що в свою чергу спричинило відкритий супротив, збройний протест православного населення. Оборонцем старої руської віри, зви-чаїв стає козацтво, період становлення якого припадає на середину XVI ст.
Високий рівень духовного життя й культури, успадкований від Київської Русі, правив за приклад інтелектуальної ор-ганізації суспільства для литовської шляхти, котра прагнула найперше прийняти давню систему життя, і саме ця обставина зумовила визнання нею спадкоємності Київської держави.
Своєрідний характер культурного життя України XIV—XVI ст. і зумовлений тим, що народ з втратою державності, роз'єднаний державами-завойовницями і приречений виключно на роль виконавця чужої волі, був позбавлений можливості вільно, розвивати свої інтелектуальні та творчі здібності. Починаючи з XIV ст., вся духовна енергія українського народу спрямовува-лась на те, щоб довести свою життєвість, прив'язаність до традицій національної культури. ЇЇ поступ перебував у зв'язку зі складними реаліями, що іноді суперечили суспільно-культур-ному розвитку.
2.Значення козацтва в культурному поступі українського народу.
Українське Бароко XVII століття нерідко називають козацьким. Це, зви-чайно, перебільшення, але якась частина істини у такому визначенні є, бо саме воно, козацтво, було носієм нового художнього смаку. Відомо чимало видатних творів архітектури і живопису, створених на замовлення козацької старшини. Але козацтво не лише споживало художні цінності, виступаючи в ролі багато-го замовника. Будучи насамперед величезною військовою і значною суспільно-політичною силою, воно виявилось також здатним утворити власне творче середовище й виступати на кону духовного життя народу ще й як творець самобутніх художніх цінностей. Козацькі думи, козацькі пісні, козацькі танці, козацькі літописи, ікони, козацькі собори — все це не порожні слова. За ни-ми — величезний духовний досвід XVII — XVIII століть, значну частину якого пощастило втілити у своїй художній діяльності саме козацтву. Все це залиши-ло в культурній свідомості народу найглибший слід. А краса козацького мис-тецтва породила легенди про золоте життя під булавою гетьманів, про козаць-ку країну тихих вод і світлих зір. (Така легенда покладена, наприклад, в осно-ву поеми В. Мисика «Гетьманівна»).
3.Церковні братства та їхня культурно-просвітницька діяльність
Історія створення братств сягає давніх часів. Ще в Іпатіївському літопису за 1134-1159 рр. є згадка про "братчини", але до XV ст. вони не набули значного поширення.
Діяльність братств активізувалась у XV ст. Це зумовлювалося пожвавленням релігійного життя, реформаторськими рухами в Європі, особливо гуситськими, економічним збагаченням меш-канців міст, яким Магдебурзьке право дало мож-ливість створювати цехові організації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: НАРОСТАННЯ ТВОРЧОЇ ЕНЕРГІЇ:УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В XIV— XVI СТ.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок