Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Етичні вчення Григорія Сковороди

Етичні вчення Григорія Сковороди

Назва:
Етичні вчення Григорія Сковороди
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,64 KB
Завантажень:
185
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат
на тему
Етичні вчення
Григорія Сковороди


"А мій жребій – з голяками…"
(Г. Сковорода)
Пам‘ять про поета-філософа Григорія Сковороду вшановують в Україні та в усьому світі.
Народ відзначає знаменні ювілеї філософа-поета. Відкрито меморіальні музеї письменника; йому споруджено оригінальні пам‘ятники у нас в Києві, Лохвиці та Сковородинівці, гранітній монумент у Бабаївському лісі й у Сковороднівському парку.
Велич і безсмертя Григорія Сасича Сковороди полягає в тому, що в глуху пору національного гніту, жорстоких утисків українського народу самодержавною Росією він став на захист співвітчизників і проголосив: "А мій жребій з голяками".
Народився письменник-просвітитель ХVII ст. Григорій Сковорода 3 грудня 1722 року в селі Чорнухах, на Полтавщині, в сім‘ї Сави і Паланки Сковородів – малоземельних селян з козаків.
Батьки Григорія славилися на всю округу чесністю і правдивістю, гостинністю і працьовитістю; так виховували і Гриця.
Змалку його привчали до праці: пасти гусей, допомагати по господарству. Грицевій душі була милою сопілонька, в гру на який хлопчик вкладав всю свою дитячу душу…
Одного дня повів тато сина до дяка в науку. Навчався Григорій з цікавістю і навіть був на привілейованому становищі, бо дяк виявив у хлопця надзвичайної краси голос, навчив нотної грамоти, поставив першим співаком у церковному хорі, давав читати книжки і підготував до вступу в академію.
Битим шляхом через Пирятин, пішки, жадібним до знань, Григорій дістався до Києва і став одним із наполегливих і тямущих студентів.
У 1753 році Григорій закінчив академію. На цей час він вже поет, композитор, соліст і музика. Його відряджають до Петербурга в придворну капелу, бо він прославився чудовим басом, грою на скрипці, флейті, бандурі, цимбалах, сопілці. На а власні вірші Григорій складав музику і таку музику, що деякі з його пісень перейняли навіть кобзарі.
Але всебічно обдарований хлопець вирішив якомога більше мандрувати і зустрічатися з людьми.
Повернувшись знову до Києва, юний поет і композитор вирушає за кордон і три роки мандрує по Угорщині, Польщі, Словаччині, відвідує Братиславу, Відень, Будапешт, буває в університетах, слухає лекції знаменитих професорів, студіює філософськи праці; володіючи багатьма мовами, вільно дискутує з вченими різних країн.
Повернувшись на Україну, він викладав піїтику в Переяславському колегіумі. Молодий педагог викладав по-новому, творчо, сміливо, за "що" і був звільнений з роботи.
Далі 6 років працював домашнім учителем сина поміщика Томари у селі Коврай на Переяславщині. У вільний від роботи час багато розмірковував.
Саме в ці роки, завдяки близькості до природи і народу, формуються філософські погляди майбутнього письменника-мислителя.
Згодом він стає викладачем синтаксису, грецької мови та етики у Харківському колегіуму.
Сковорода був незвичайним учителем: писав байки, викладав стародавні мови, глибоко цікавився математикою, географією, економікою.
Учив, як жив, а жив, як навчав – найкраща риса педагога.
Підручника з етики не було, і Григорій Савич написав його сам. Це був перший філософський твір, основною думкою якого є : ледарство – це найбільша людська вада.
Сковорода привселюдно заявив:
"Весь світ спить, пора прокидатися!"
Студенти любили свого вчителя, радилися з ним, бували в нього вдома. Він засівав їхні душі зернами правди, гуманізму й волелюбства, мріями про республіку.
Проте незабаром залишив колегіум, бо працювати стало нестерпно від цькування і доносів.
Коли його запрошували на церковні або світські посади, він відмовляв:
Хіба ви хочете, щоб я збільшив число фарисеїв (лицемірних людей)? або:
Не можу представляти в театрі світу жодної особи крім низької, простої… Я брав собі цю роль – і задоволений.
Навіть Катерині ІІ не вдалося заманити його до царського двору:
Я не покину батьківщини. Мені моя сопілка і вівця дорожча царського вінця, – горда заявив він.
З 1769 року Сковорода вів мандрівне життя. Майже 30 років мандрував цей співець-музика і вчитель-бацкар курними шляхами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Етичні вчення Григорія Сковороди

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок