Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Культурна самоідентифікація особистості в сучасному суспільстві: між этноцентризмом та глобалізмом

Культурна самоідентифікація особистості в сучасному суспільстві: між этноцентризмом та глобалізмом

Назва:
Культурна самоідентифікація особистості в сучасному суспільстві: між этноцентризмом та глобалізмом
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,47 KB
Завантажень:
24
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
УДК 82(100): 172
С. Д. Абрамович
Культурна самоідентифікація особистості в сучасному суспільстві: між этноцентризмом та глобалізмом
Проблемою для сучасної культурології є те, що сутність соціальнопсихологічних перетворень, які розгортаються у світовому масштабі протягом останнього півтисячоліття зростання прав особистості, розкріпачення людського «я», забезпечення прав кожної людини на вільне й щасливе життя, знаходить свій вираз у перманентному революційному процесі, який точиться у світі, спалахуючи з новою силою в різних кутах планети. Результатом цього процесу є руйнація багатьох традиційних норм поведінки, оновлення релігійних, юридичнополітичних та митецьких систем. Середньовічну диктатуру церкви повалено: на очах формується тип «культурологічного християнина», що практично керується цим віровченням, але до церкви не ходить. Особистість має нині широке поле вибору, право на свободу слова, самостійне судження, нетривіальний вчинок.
У цивілізованому суспільстві знаходить свою «нішу» не лише пересічна особистість, а й незвичайна за обдаруваннями людина (наприклад, митець, що створює власний, не для всіх зрозумілий, художній світ). Величезний прогрес науки й техніки став можливим завдяки вільній економіці, свободі самовиразу людської натури, й усе це світова цивілізація виборола шляхом постійного напруження, боротьби за оновлення й незмінного руху вперед.
Позитивним результатам постренесансних зрушень присвячено, починаючи з епохи Просвітництва, силу наукових текстів. Зокрема зроблено чимало цікавого й важливого (беремо для репрезентативності дуже побіжно кілька зарубіжних та українських авторів) у сферах визначення співвідношення сакрального й мирського [1; 4; 7; 9]; національного та міжнаціонального [3; 5; 6]; неозорна й маса досліджень з питань масової та елітної культури, ангикультури й субкультури, нашими сучасниками; з цього погляду особливо важливі книги мислителів XX ст. О.Шпенглера «Сутінки Європи» та Х.ОртегиіГассета «Дегуманізація мистецтва», що породили хвилю важливих переосмислень. Проте не всі наважуються, подібно до ОртегаіГасета, переглянути стереотип, згідно з яким усі перемоги людини начебто визначені саме ренесансним гуманізмом. Зокрема проблема кризи Відродження мало приваблювала вітчизняних вчених, оскільки в нашій пострадянській свідомості Ренесанс усе ще оточений непорушною аурою гармонії та краси.
Та насправді ренесансний гуманізм, що формується в лоні гуманізму християнського, але переходить від геоцентризму до антропоцентризму, виявляється у кінцевому підсумку батьком нинішньої розлюдненості. Ось, на наш погляд, місткий символ. Колись Леонардо даВінчі пофарбував золотом живого маленького хлопчика, який мав у публічному дійстві зображувати Ерота. Наприкінці дня дитя померло, бо усі пори йога шкіри було закупорено позолотою. Оте «обожнення людини», що його впровадив Ренесанс, й нагадує мені цю золоту фарбу, що стала з засобу звеличення людини засобом її знищення.
Особливо небезпечна за своїми наслідками криза традиційних релігій, що веде до всеїдності, прагнення сполучити те, що не сполучується (наприклад, єдинобожне християнство й політеїстичне язичництво). В епоху телебачення й Інтернету колись екзотичні вірування ізольованих народів (Індії, наприклад) стають «модними», хоча за ступенем моральною розвитку вони сильно поступаються тому ж християнству та йога культурі між людського спілкування. Йога та їй подібні стародавні духовні системи набувають другої молодості і всесвітнього масштабу на наших очах. Характерним явищем є неоязичницький рухХІХХХ ст., який живиться не тільки антихристиянськими настроями, а й вивченням величезною матеріалу відкритих у післяренесансну епоху нехристиянських релігій. Рух теософів (Блаватська, Штайнер, сім'я Рерихів та ін.) висунув завдання глобальної інтеграції світових релігій та філософськонаукової думки; при цьому християнству й Біблії відводилася роль або одного з «шляхів», або й «нижчого» шлях\'. В наші дні це набуло характеру філософії New Age, популярної в масі секуляризованих інтелектуалів: згідно з цією філософією, християнство має або поступитися неоязичництву або визнати себе лише одним з шляхів до істини.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Культурна самоідентифікація особистості в сучасному суспільстві: між этноцентризмом та глобалізмом

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок