Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Оточення Кукутені-Трипілля та енеоліт Степу

Оточення Кукутені-Трипілля та енеоліт Степу

Назва:
Оточення Кукутені-Трипілля та енеоліт Степу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,31 KB
Завантажень:
54
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Оточення Кукутені-Трипілля та енеоліт Степу
План
1. Культура Болград-Алдень
2. Полгарська культура
3. Культурно-історична спільнота Лендель
4. Культура лійчастих кубків
5. Формування степового енеоліту

Спільнота Кукутені-Трипілля була грандіозним явищем доби енеоліту. Культури, що її оточували на теренах України, тривалий час не могли гідно конкурувати з Трипіллям. Вони щонайбільше відтінювали здобутки великої спільноти, поступово накопичуючи власний економічний та військовий потенціал. Проте саме нащадки сусідів КІС Кукутені-Трипілля стали чинниками історії України за доби бронзи, що й зумовлює нашу особливу увагу до культурного оточення трипільців. Балкано-Карпатський світ відправляв на північний схід не лише прекукутенців, а й носіїв інших культур: Болград-Алдень, Лендель, Полгар, лійчастого посуду. Сукупно вони утворювали північно-східну периферію землеробської Старої Європи. Розглянемо докладніше не-трипільські складові цієї периферії.
Культура Болград-Алдень
Населення культури Болград-Алдень входило до складу КІС Гумельниця (Коджадермен — Караново VI — Гумельниця). її ареал охоплював Центральну, Північну Болгарію та Південно-Східну Румунію між Родопами і Карпатами. Гумельницю відкрито румунськими археологами (Б. Йонеску, Г. Штефан) у 20-ті роки XX ст. Є. Комша у 1962 р. запропонував виділити групу пам'яток Алдень II в окрему культуру. На терени України, за Дунай і Прут просочилася відносно невелика група населення Алдень II. Ця людність заселила кут, утворений нижніми течіями Прута і Дунаю — західну частину Буджацького степу. Нині це західні райони Одеської області (19 поселень) та південно-західний виступ Республіки Молдова (8 поселень). Епонімне селище поблизу м. Болград відкрив український археолог І.Т. Черняков у 1960 р. Досліджували культуру Т. С. Пассек, К. К. Черниш, С. М. Бібіков, Л. В. Субботін, В. С. Бейлекчі.
Зафіксовано контакти болградців із трипільськими племенами етапу А та В-І. Культура Болград-Алдень датується другою половиною V тис. до н. е. її населення поширилося на Лівобережжя Нижнього Дунаю з Балкано-Дунайського регіону. З поселень, площею 1 — 10 га на високих берегах річок та лиманів розкопано Болград, Озерне, Нагірне II. Забудову розпочинали землянками, а потім зводили глинобитні наземні житла, оточені господарчими ямами. Споруди багато в чому нагадували трипільські. Виявлена навіть глиняна модель двоповерхового будинку, що дає підстави припускати вертикальну забудову. Ліпний посуд доволі високої якості складався з тарного, кухонного та столового. Типовими були кухонні горщики з грубого тіста та різноманітні тонкостінні лисковані столові посудини (кубки, миски, черпаки, ложки, покришки). Декор мальований, рельєфний (вушка, валики) та прокреслений. Переважали криволінійні композиції. Своєрідністю вирізняються орнаментовані жіночі статуетки та семантично тотожні їм ромбічні медальйони. Культову функцію виконували круглі вівтарі-столики. Господарство населення Болград-Алдень було землеробсько-скотарським, за незначної ролі мисливства та збиральництва. Виявлено лише два мідні вироби (шило та голку). Знаряддя праці виготовляли з добруджійського або дністровського каменю та кременю. Виявлено велику кількість пласких і втульчастих шліфованих сокир. Населення Болград-Алдені здобуло унікальний досвід пристосування відтворювального господарства до умов Степу.
Полгарська культура
В енеоліті України найменш репрезентативною за кількістю знайдених пам'яток була полгарська культура. її пам'ятки виявлено в Угорському Потиссі, Східній Словаччині, Північно-Західній Румунії та Закарпатті. У формуванні цього явища брали участь носії тиської культури, культури Тордош, дяківського етапу культури мальованої кераміки, буковогірської групи та групи Сельмег. Період розвитку культури датується V — початком IV тис. до н. е. Полгарські імпорти на трипільських поселеннях дають підстави синхронізувати її з середнім та частково пізнім Трипіллям. На теренах Закарпаття в її розвитку виділено три періоди: ранній (Берегово-Дрисинський), середній (Чичаринсько-Чесголом-Оборинський) та пізній (тисаполгарський, бодрогкерестурський та лежнянський компоненти).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Оточення Кукутені-Трипілля та енеоліт Степу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок