Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> Елементи етнографізму, традицій і звичаїв у вивченні культури слов'ян. Ставлення до культурних традицій України

Елементи етнографізму, традицій і звичаїв у вивченні культури слов'ян. Ставлення до культурних традицій України

Назва:
Елементи етнографізму, традицій і звичаїв у вивченні культури слов'ян. Ставлення до культурних традицій України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,67 KB
Завантажень:
392
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Елементи етнографізму, традицій і звичаїв у вивченні культури слов'ян. Ставлення до культурних традицій України
Нарівні з тим, як ми можемо вивчати лінгвістичні джерела, пам'ятки старовини археологічних структур праслов'янства, міфологію як одну з форм світогляду й художньо-синкретичного мислення стародавніх слов'ян, не менш важливим за своїми пізнавальними можливостями є етнографічний принцип. Причому в цьому способі вивчення культури (матеріальної й духовної) слов'ян можуть бути поєднані й інші підходи. Скажімо, археологія надає першочергову можливість дізнатися про давні періоди культури слов'ян, мистецтво, побут, звичаї й вірування, зміну уподобань і засобів праці саме на основі представлених раніше невідомих пам'яток тієї культури. Також поетика й семантика слов'янських міфів, легенд і вірувань відкриває завісу над реальними почуттями, способом мислення та уявлення про чинність моральних законів, характери й типи поведінки.
Увесь спектр прояву етнічних, точніше — етнографічних рис має свою велику перевагу в тому сенсі, що він проникає до найрізноманітніших сфер повсякдення. Міцно утримується в ньому, надаючи колориту духовності старих ціннісних норм і повторюваності традиції. В українського народу вироблялися ці традиції віками, набуваючи само-значущої вартості, стилю, звичаїв і культури.
Сила звичаїв як одного з найпоширеніших чинників культури — в їхній сталості. Якщо ж утрачається жива присутність, то й культура набуває лише формалізованого відтінку, відчуженості. Загадковість безпосереднього впливу звичаїв на нашу поведінку (у свята чи будні) полягає в тому, що вони, як неписані закони, народжуються разом з народом і передаються з покоління в покоління, тобто стають традиційними.
Культура твориться двояким способом: професіоналами-митцями, ученими й політиками (у сфері державотворення),
з іншого ж боку — залишається спонтанний, стихійно породжуваний феномен народної культури. В ідеалах національної стихії ці два потоки зливаються. Прикладом може слугувати те, як жива народна мова — українська — поступово витискала етнічно чужорідну церковнослов'янську мову, навіть у перекладах релігійної літератури, а зрештою народилася нова на відміну від старослов'янської, українська літературна мова. У складному синтезі цих двох стихій, на основі народного духу й поетичного генія митця могла з'явитися не раніше, а саме на той час (кінець XVIII ст.) поема-бурлеск Івана Котляревського "Енеїда". Ця поема увібрала в себе безмежне багатство етнографічних деталей щодо характерів, побутових речей і звичок, краєвидів. Але на них вже лежало інше тавро — знак неповторного індивідуального (і національного) типу митця-просвітителя, образно вираженої "феноменології духу" народу.
Візьмемо ще один приклад, хоча з іншої сфери, але також пов'язаної зі словом. Такі видатні мислителі з України, як Станіслав Орловський, Іван Вишенський, Феофан Прокоповин, Григорій Сковорода, пізніше Панфіл Юркевич писали різними мовами — латинською, старослов'янською, давньоруською, польською, російською. Проте, говорячи словами Дмитра Чижевського, національні особливості виявлялися в їхніх думках, як це завжди буває, цілком спонтанно, "само собою"1. Саме ось цю спонтанність, невимушеність чи притаманність культури, у своєрідному етнічному коді, який виходить на другий план узвичаєного, ми й маємо на увазі. Візійний взірець різноманітної експресії середовища, тобто витвореної народної культури та етнографі, що йде з глибин людського життєвого досвіду, поєднує в собі пам'ять минулого і його віддзеркалення в образах-символах, допомагає вберегтися від холодних абстракцій бездуховності.
Історична пам'ять культури, що фіксує себе в оболонці етнографічних форм, традицій, у притаманності духу — всесильна, але й вона (цей тонкий малозахищений шар) може бути поруйнована. Йдеться не про віддалені абстраговані світи, а про нашу українську землю й культуру, тобто про самих себе. Є два суб'єкти культури — той, який живе й діє з історичних давен, "спонтанно", у самому ж неперебутньому процесі й незнищенності культурних цінностей; і той, що вимагає від суб'єкта власної висоти, адекватності
1.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Елементи етнографізму, традицій і звичаїв у вивченні культури слов'ян. Ставлення до культурних традицій України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок