Головна Головна -> Реферати українською -> Культура -> реферат на тему: Імпресіоністко модерністські тенденції у творчості українських художників школи Мурашко

Імпресіоністко модерністські тенденції у творчості українських художників школи Мурашко / сторінка 3

Назва:
Імпресіоністко модерністські тенденції у творчості українських художників школи Мурашко
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,83 KB
Завантажень:
208
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Сулоаги та Е. Англада, які виступали тоді в Парижі зі своїми твора-ми. Молодого живописця ваблять сцени народного життя та вишуканий сіро-перлистий колорит полотен І. Сулоаги, з якими контрастують завдяки своїй надзвичайній барвистості і гостроті роботи Е. Англада, од-ного з провідних представників європейського модерну.
Все це не могло не викликати бажання спробувати свої сили поруч із славетними майстрами європейського живопису. Твори О. Мурашка того періоду навіяні враженнями від паризьких кав'ярень та вулиць, їх зовнішнім блиском, театралізованим маскарадом розпусти для бага-тих нероб і туристів. Таким сприймався Париж збоку, але це була лише маска.
Живопис модерну з його колірними контрастами, довгастими, гнуч-кими, немов пагони, постатями, які відповідали моді і творили її, був прямим породженням цієї урбаністичної фантасмагорії. Можна було бездумно зануритися у його салонну стихію і повторювати вже сфор-мовані ефектні прийоми.
Проте О. Мурашко починає з того, на чому свого часу зупинився його учитель. «Паризьке кафе» (1875) І. Рєпіна було типовою побуто-вою картиною, виконаною в дусі критичного реалізму. Майстер прагнув правдиво передати вдачі і взаємостосунки героїв, але надзвичайна лег-кість і невимушеність, що їх вносили в цю тему імпресіоністи, були органічно чужими російському художникові. Він думав і творив в ін-ших соціальних та часових вимірах.
Картина «Кафе» О. Мурашка хоч і динамічніша за композицією та колоритом, та все-таки пов'язана з традицією передвижників. Це своє-рідна новела у живописі про долю гарної молодої жінки, якій судилося бути приманкою для багатих клієнтів. Художник вдається до точної психологічної розробки сюжету. Колірна гама з домінантою вишнево-червоного тону посилює драматичне звучання картини.
Незважаючи на строгі порядки та високі фахові вимоги, в студії панувала невимушена творча обстановка. Між учнями та учителями не було дистанції, вони навчалися один в одного. Відвідувачами студії були як учні старших класів художнього училища, так і студенти ін-ших вищих навчальних закладів Києва.
Вперше почувши в студії слово «імпресіонізм», учні школи Мурашко невдовзі легко сприймали і жваво обговорювали цілий потік мистецьких впливів, глибоко цікавилися досягненнями молодого покоління московських та петербурзьких художників і представників найновіших течій західно-європейського мистецтва. І в цьому відкритті нового живописного ба-чення світу не було й грана поспішності та поверховості. Запорукою ґрунтовності та серйозності служила цілеспрямована система викла-дання, якої дотримувався сам О. Мурашко.
А. Петрицький, який відвідував студію, згадував про вчителя: «Кож-ному учневі Олександр Олександрович старався відкрити очі па природу і показував, як передати природу живописно. Він застерігав від розфарбування і чорноти у картинах...». Саме тому раннє захоплення Петрицького символізмом або інтерес інших учнів О. Мурашка — Н. Шифріна та І. Рабиновича, майбутніх видатних майстрів радянської сценографії, до творчості П. Сезанна, представників «Бубнового валета» чи театрального живопису М. Сапунова завжди спиралися на міцну реалістичну школу. Про високу технічну підготовку, що її давала сту-дія, говорить хоча б одна робота — експресивний ескіз панно «Арлекініана» (1919), створений І. Рабиновичем.
Молоді художники не замикалися у студійних стінах і викопували різноманітні декоративні панно та театральні оформлення. Наприкінці січня 1914 року І. Рабинович та Н. Шифрін разом з Д. Бурлюком ство-рюють футуристичні декорації в київському театрі «Шато де Флер» для виступів з лекціями В. Маяковського про поезію і Д. Бурлюка про жи-вопис. Молодих київських художників надихали слона В. Маяковського про те, що «нові форми життя вимагають нових форм мистецтва».
Разом з іншими молодими київськими художниками, учні студії О. Мурашка експонували свої роботи на виставках новаторського обладнання «Кольцо» у 1914 році. Все це перекопує в тому, що О. Мурашко зумів створити у Києві один з важливих культурних центрів, що сприяв об'єднанню молодих мистецьких сил, які відіграли пізніше помітну ролі, в оновленні мистецтва революційної доби.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Імпресіоністко модерністські тенденції у творчості українських художників школи Мурашко

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок